Розділ «Пізня дитина»

Це було на стадіоні, де Іван з Людмилою грали в теніс.

— Ні, — відповів Іван, — ти прорубав мені вікно в ваш дім, а я повинен прорубати тобі в свій.

Ми поїхали на таксі. Вперше в житті я в автомобілі не сів поряд з шофером: мені приємніше було ззаду, поруч з Іваном.

Іван теж поки що не одружений… Як дядя Льоня. Але посуд у нього стояв там, де й слід бути посудові, а книжки — в книжковій шафі.

Ми сиділи на балконі і бачили річку й ліс, Іван сказав:

— Ось що значить квартира з усіма вигодами: хочеш — купайся в ванні, а хочеш — у річці; хочеш — дихай газом на кухні, а хочеш— березою в лісі! Але, головне, немає телефону! Це найбільша з вигод: заощаджується час. Кого не хочеш слухати — не слухаєш, а кому треба сказати два слова — дзвони з автомата. Він під самими вікнами.

Того вечора він ще багато разів захоплювався:

— Дачний клімат! Просто курорт!..

Чи захоче Іван виїхати звідси? Скаже ще: «Де ж логіка? Де ж проста логіка? Тут ліс і річка!..» Це мене бентежило.

«І чого сестрі спало на думку? — міркував я. — Мабуть, тому, що в батька двісті двадцять на сто. І мама недобре чує. А може, їй і зі мною жаль розставатися?..»

— Хай Іван переїде до нас, — сказав я якось, наче був главою сім’ї. — Я спатиму на кухні. Будь ласка… А якщо хочете, то в коридорі.

— В нашім домі, в нашім домі!.. — переінакшив батько арію з «Євгенія Онєгіна».

— Так, в нашім домі… — задумливо мовила Людмила. — У Івана є кімната. Він готовий обмінятися: переїхати в яку завгодно квартиру нашого будинку.

На другий день я написав об’яву.

«Терміново міняю кімнату в будинку з усіма вигодами: балкон, ванна, душ, газ, ліс, річка, дачний клімат, телефон під самими вікнами! З пропозиціями звертатися в усякий час…» І написав номер нашого телефону.

Але ніхто з пропозиціями не звертався, хоч об’яви я розклеїв у всіх під’їздах нашого величезного будинку. І ще в будинку напроти. Невже нікому не був потрібен дачний клімат?

Ніхто не дзвонив… Тільки дядя Льоня зупинив мене в дворі і сказав:

— Там висить об’ява. І ваш телефон… Я пам’ятаю його ще з дитинства. Прочитав і не зрозумів: хто хоче мінятися?

— Це двоюрідний брат. Хоче бути з нами поряд! Він любить маму… Вона його єдина тітонька.

— Це зрозуміло: кожен хоче бути поряд з рідними людьми.