Розділ «9»

— Алло, докторе, — сказав я, — я потрапив у скрутне становище.

Єдине, в чому, він міг вбачати злу іронію, було слово «доктор», бо Кінкель, як і мій татусь, був новоспеченим доктором гоноріс кауза.

— Шнір, — сказав він, — невже ми такі чужі один одному, що ви змушені звертатись до мене як до пана доктора?

— А я навіть не уявляю, наскільки ми близькі чи далекі один одному, — відповів я.

Він зареготав особливо гучно — сповненим життєвої сили, щирим веселим католицьким сміхом «у стилі барокко».

— Мої симпатії до вас лишились незмінними.

Мені важко було вірити в це. Очевидно, в його очах я впав так низько, що не варт уже й штовхати мене в прірву.

— Ви просто переживаєте кризу, не більше, — сказав він. — Ви молодий, візьміть себе в руки, і все влаштується.

«Взяти себе в руки» — це нагадувало мені ПП-9 нашої Анни.

— Про що ви говорите? — лагідним голосом запитав я.

— А про що ж я ще можу говорити, — мовив він, — звичайно, про ваше мистецтво, про вашу кар’єру.

— Але ж я маю на увазі зовсім інше, — пояснив я. — Як ви знаєте, я принципово не говорю про мистецтво, а про кар’єру і поготів. Я маю на увазі... я хочу... я шукаю Марі, — нарешті спромігся вимовити я.

У нього вихопився якийсь невизначений звук, що нагадував хрюкання й відрижку водночас. З глибини кімнати до моїх вух долинуло стихаюче шипіння, потім я почув, як Кінкель поклав на стіл трубку, взяв її знову, і тепер уже голос його став тихішим, приглушеним, у нього в роті стирчала сигара.

— Шнір, — мовив він, — облиште минуле й забудьте про нього. Ваше сучасне — це мистецтво.

— Забути? — спитав я. — А ви спробуйте собі уявити, що ваша дружина раптом перейшла до іншого.

Він помовчав якусь мить, ніби говорячи: «Хай би собі йшла», потім сказав, посмоктуючи сигару:

— Вона не була вашою дружиною, і ви з нею не мали семеро дітей.

— Он як! — здивувався я. — Значить, вона не була мені дружиною?

— Ах, оцей анархічний романтизм, — вигукнув він. — Та будьте ж чоловіком!

— От прокляття, — вихопилось у мене, — саме тому я зараз і страждаю, що належу до чоловічого роду. А семеро дітей ще встигнуть народитись — адже Марі всього лише двадцять п’ять років.