Розділ «П'ЯТА КОЛОНА»

Філіп. Сильно покалічив?

Адміністратор. Йому наклали кілька швів.

Філіп. Чому ж ви не втрутились? Як можна дозволяти такі неподобства в пристойному готелі?

Адміністратор. А потім ви зайняли його номер. (Засмучено й докірливо). Містере Філіп, містере Філіп.

Філіп (весело, але й трохи збентежено). Гарний день сьогодні, правда?

Адміністратор. О, чудовий, чудовий день. День для прогулянок за містом.

Філіп. Ну, а що ж Престон? Йому, по-моєму, сили не позичати. І він такий затятий. Певно, теж махав кулаками?

Адміністратор. Він тепер в іншому номері.

Філіп. Якому?

Адміністратор. У вашому — сто тринадцятому.

Філіп. А я, виходить, тут?

Адміністратор. Атож, містере Філіп.

Філіп. А то що за гидота? (Дивлячись на плакат, що його просвічує сонце в дверній проймі).

Адміністратор. Це неабияк гарний і прекрасний патріотичний плакат. Він викликає благородні почуття, тільки ви бачите його навиворіт.

Ф і л і п. А що він затуляє? Що за цими Дверима?

Адміністратор. Кімната леді, містере Філіп. Тепер, коли ви маєте подвійний люкс, як і належить молодятам медового місяця, я прийшов пересвідчитися, чи все гаразд, чи вам щось треба, і як чогось забажаєте, прошу дзвонити о будь-якій годині й викликати мене. Поздоровляю вас, містере Філіп, цілком і повністю, від щирого серця й навіть більше!

Філіп. Ці двері замикаються звідси?

Адміністратор. Цілком і повністю.

Філіп. То замкніть їх і йдіть собі. І звеліть, щоб мені принесли кави.

Адміністратор. Слухаюсь, сер, містере Філіп. Не треба гніватися такого чудового дня (Далі скоромовкою). А ще прошу вас, містере Філіп, не забувайте нестачу харчів у Мадріді; коли часом, випадково зайвий харч, будь-який, хоч би там заваляща бляшаночка нікчемних консервів — удома весь час вимагають того, чого нема, однаково, чого саме. Родина семеро душ, включаючи, містере Філіп, ви ніколи не повірите, яку розкіш я собі дозволяю, включаючи серед них і тещу. А їсть вона геть усе, що завгодно. І все перетравлює. А також син сімнадцяти років, колишній чемпіон з плавання. Того, що називається брас. Будова— отакенська (жестом окреслює могутні груди й плечі.) А як, він їсть! Містере Філіп, ви не повірите. І тут чемпіон. Ви б подивились. А це ж тільки двоє із сімох.