— Беріть штурвал, — сказав Гаррі хлопцеві.— Бачите курс? Двісті двадцять п'ять. — Він підвівся зі стільця й перейшов на корму.
— Дай-но мені ковтнути, — сказав він Роберто. — Бачиш отой човен? Це берегова охорона, але їй нас уже не наздогнати.
Він відкинув гнів, ненависть, почуття власної гідності як зайву розкіш і почав обмірковувати план.
— Авжеж, — сказав Роберто, — їм нас не наздогнати. А як тобі ці двійко заколисаних немовлят? Що ти сказав? Хочеш випити? Чи маєш іще якісь передсмертні бажання, капітане?
— А ти, я бачу, жартівник, — сказав Гаррі. Він добряче ковтнув.
— Гей, куди розігнався! — загорлав Роберто. — В мене більше немає.
— Нічого, в мене ще є,— відповів йому Гаррі.— То я просто пожартував.
— Зі мною краще не жартуй, — злісно сказав Роберто.
— Більше не буду.
— А що в тебе є?
— Бакарді.
— Давай його сюди.
— Тихо, — сказав Гаррі.— Навіщо ж так грізно?
Щоб перейти на ніс, йому довелося переступити через Ел-берта. Проходячи повз штурвал, він глянув на компас. Хлопець збочив з курсу майже на двадцять п'ять градусів, і стрілка компаса бігала. «Ні, він не моряк, — подумав Гаррі.— Отже, я матиму трохи більше часу. А тепер подивимось на слід за кормою».
Слід вигинався двома пінявими кривими в напрямку маяка — коричневої, гостроверхої, ажурної вежі, що бовваніла тепер ген на обрії за кормою. Човнів уже майже не можна було розрізнити, а там, де мали б виднітися міські радіощогли, розпливалася темна пляма. Двигуни працювали мірно. Гаррі нахилився, дістав одну з пляшок бакарді й перейшов з нею на корму. Там спочатку випив сам, потім подав пляшку Роберто. Стоячи на кормі, він подивився вниз, на Елберта, і серце в нього стис-лося. «Ех, бідолахо ти, бідолахо», — подумав він.
— Що з тобою? Ти його боїшся? — спитав мордатий кубинець.
— Може, скинемо його за борт? — сказав Гаррі.— Навіщо возити його з собою.
— Ай справді,— відповів Роберто. — ;Це ти діло кажеш.
— Бери його під пахви, — сказав Гаррі.— А я візьму за ноги.
Роберто поклав автомат на широкому фальшборті корми й,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 90. Приємного читання.