— Це я питиму, якщо змерзну в дорозі.
— Ти весь час ітимеш за вітром, — сказав Фредді.— Я б і сам залюбки сплавав сьогодні на Кубу.
— Так, нічка має бути гарна. Налий-но мені ще.
Тут до бару ввійшли високий турист і його дружина.
— Ах, кого я бачу! Мій кумир! — сказала вона й сіла на стілець поряд з Гаррі.
Він скинув на неї оком і підвівся.
— Я ще зайду, Фредді,— сказав він. — Піду на пристань, подивлюся, чи не зібралися мої клієнти рибалити.
— Ах, не йдіть, — сказала дружина. — Будь ласка, не йдіть.
— Ви мене смішите, — сказав їй Гаррі й вийшов.
Вулицею ішов Річард Гордон; він простував до великого особняка подружжя Бредлі. Він сподівався, що місіс Бредлі вдома сама. Вона й справді була сама. Місіс Бредлі колекціонувала письменників так само, як їхні книжки, але Річард Гордон цього ще не знав. Що ж до його дружини, то вона простувала понад пляжем додому. Вона так і не зустріла Джона Макуолсі. А втім, може, ще й зустріне, коли той проходитиме повз її будинок.
РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ
Елберт був уже на човні, баки були дозаправлені.
— Я запущу двигуни, перевірю, як ті два циліндри, — сказав Гаррі.— Ти сховав харчі?
— Атож.
— Тоді йди готуй наживку.
— Ти хочеш, щоб була велика чи дрібна?
— Велика. На тарпона.
Елберт краяв на кормі наживку, а Гаррі, сидячи коло штурвала, розігрівав двигуни, коли раптом над пристанню розлігся звук, наче мотоциклетні вихлопи. Глянувши в глиб вулиці, Гаррі побачив, як з банку вибіг чоловік. У руці в нього був пістолет. Він перетнув вулицю і зник з поля зору. Потім з дверей вискочили ще двоє з шкіряними портфелями й пістолетами в руках і побігли в тому ж напрямку. Гаррі озирнувся на Елберта. Той краяв наживку. Четвертий, отой здоровило, з'явився в дверях банку, задкуючи, з автоматом Томпсона напереваги, і цієї миті з банку вихопилося несамовите, моторошне виття сирени. Гаррі побачив, як ствол автомата дрібно-дрібно застрибав і почув «тра-та-та-та», притишене й приглушене виттям сирени. Кубинець обернувся й побіг, потім зупинився й ще раз вистрелив у двері банку, й коли Елберт підхопився й сказав: «Господи, вони грабують банк! Господи, що ж нам робити?» — Гаррі почув, як у завулку заревів фордівський мотор, і побачив, як на пристань мало не на двох колесах вимчало таксі.
Троє кубинців сиділо на задньому сидінні,— один поряд з водієм.
— Де човен? — загорлав один із них по-іспанському.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 85. Приємного читання.