Розділ «МАЄШ І НЕ МАЄШ»

— Помовч, — сказав Гаррі.— Що ти знаєш про цю ходку? І де ти навчився лізти не в своє діло? На громадських роботах?

— Ет, іди ти до дідька, — сказав Елберт.

— Може, й піду, — сказав Гаррі. Кожному, хто на нього подивився б, стало ясно, що він напружено думає і не хоче, щоб йому заважали.

— Візьми мене, Гаррі,— сказав Елберт.

— Не можу я тебе взяти, — сказав Гаррі.— І дай мені спокій.

Елберт пішов, а Гаррі стояв біля стойки й дивився на п'яти-

центовий автомат, на. два десятицентові автомати й двадцяти-п'ятицентовий автомат і на літографію «Останній бій Кастера» на стіні так, наче бачив усе це вперше в житті.

— А добре Хесус відбрив здорованя Роджера, правда? — сказав йому Фредді, опускаючи брудні склянки у відро з мильною водою.

— Дай-но мені пачку «Честерфілда», — сказав йому Гаррі. Він притис пачку куксою, розірвав з одного боку, вийняв сигарету, встромив у рот, потім опустив пачку в кишеню й прикурив.

— Твій човен на ходу, Фредді? — спитав він.

— Кілька днів тому пройшов технічний огляд, — сказав Фредді.— Він у мене як новенький.

— Ти б його здав комусь?

— Дивлячись для чого.

— Для поїздки на Кубу.

— Тільки під заставу повної ціни.

— А скільки він коштує?

— Тисячу двісті доларів.

— А якби я його найняв, — сказав Гаррі,— ти повірив би мені на слово?

— Ні,— відповів йому Фредді.

— А якби я дав під заставу свій будинок?