Розділ «6 ТІФÉРЕТ»

“Ми не збилися зі шляху,” сказав я. “Послання відкриває одну річ, якої ніхто не міг знати: про яку саме карту йдеться!”

83

Карта — це не територія.

(Alfred Korzybski, Science and sanity, 1933; 4 вид., The International Non-Aristotelian Library, 1958, II, 4, p. 58)

“Вам, мабуть, відома ситуація у картографії в часи тамплієрів,” говорив я. “У тому столітті в обігу були арабські карти, які, між іншим, розміщали Африку згори, а Європу — знизу, карти мореплавців, загалом досить точні, і карти, складені за три-чотири століття раніше, які у школах вважалися все ще добрими. Зважте, що аби показати, де знаходиться Умбілікус, не потрібно точної карти в тому значенні, як це розуміємо ми. Достатньо, щоб ця карта мала одну прикмету — зорієнтована за сторонами світу, вона повинна вказати на Пуп у той мент, коли на світанку 24 червня на Маятник падає світло. Тепер увага: припустімо, як чисту гіпотезу, що Пуп Землі знаходиться в Єрусалимі. На наших сучасних картах Єрусалим міститься в якомусь певному місці, яке й нині залежить від проекції. А тамплієри мали карту невідомого типу. Але яке це мало для них значення? Адже не Маятник залежить від карти, а карта від Маятника. Ви мене розумієте? Це могла бути найбезглуздіша карта у світі, аби лише, якщо розстелити її під Маятником, віщий сонячний промінь на світанку 24 червня вказав на точку, де саме на цій, а не на іншій карті, знаходиться Єрусалим”.

“Але це не вирішує нашої проблеми,” зауважив Діоталлеві.

“Певно, що ні, як і не вирішує проблеми тридцяти шести невидимих. Бо якщо не знатимеш, яку карту взяти, нічого не вийде. Спробуймо уявити собі карту, розміщену канонічним способом, себто схід з боку абсиди, а захід — з боку нави, адже саме так зорієнтовані Церкви. Тепер висунемо якусь гіпотезу, дарма яку: що в той доленосний світанок Маятник повинен опинитися у зоні дещо на схід, майже на межі квадранта південного сходу. Якби це був годинник, ми б сказали, що Маятник повинен показати п’яту двадцять п’ять. Зрозуміло? Тепер погляньте”.

Я пішов за історією картографії.

“Ось, номер один, карта з XII століття.

Вона побудована за структурою у вигляді літери Т — зверху знаходиться Азія з Земним Раєм, ліворуч — Європа, праворуч — Африка, а далі за Африкою зображені навіть Антиподи. Номер два, карта в дусі Somnium Scipionis[230] Макробія, яка в низці версій використовувалася аж до XVI сторіччя.

Африка тут дещо вузькувата, та дарма. Тепер дивіться уважно: якщо покласти ці дві карти за сторонами світу, ви помітите, що на першій п’ята двадцять п’ять відповідає Аравії, а на другій — Новій Зеландії, оскільки в цьому місці тут Антиподи. Маятник може відкрити тобі все, але якщо не знаєш, яку карту взяти, це заведе тебе на манівці. Послання містить строго зашифровані інструкції, де знайти потрібну карту, яка, можливо, була складена саме для цієї мети. Послання говорить, де слід шукати карту, в якому рукописі, в якій бібліотеці, в якому абатстві, замку. А могло бути й таке, що Ді або Бекон чи інші навіть відтворили послання, хто їх знає, і в ньому говорилося, що карта знаходиться у такому й такому місці, але тим часом у Європі сталося чимало подій, абатство, де була карта, згоріло, або карту викрали й заховали бозна-де. Можливо, хтось має ту карту, але не знає, яке її призначення, або знає, що вона має якесь призначення, але не знає достеменно яке, й мандрує по світі, шукаючи на неї покупця. Подумайте тільки, вся ця круговерть пропозицій, фальшивих слідів, послань, які говорять про щось інше, але їх тлумачать так, ніби вони говорять про карту, і послань, які говорять про карту, але їх тлумачать так, ніби вони натякають хтозна на що — на виробництво золота, приміром. А ймовірно, що дехто намагається прямо відтворити карту на основі припущень”.

“Припущень якого типу?”

“Приміром, мікро-макрокосмічні відповідності. А ось іще одна карта.

Знаєте, звідкіля вона? Вона з другого трактату Utriusque Cosmi Historia Роберта Флудда. Флудд — людина розенкройцерів у Лондоні, не слід цього забувати. То що ж робить наш Робертус де Флуктібус, як він полюбляв себе називати? Він подає вже не карту, а дивну проекцію цілої земної кулі, як вона виглядає з Полюса — звичайно, з містичного Полюса, а отже, з погляду ідеального Маятника, підвішеного до замкá ідеального склепіння. Ось карта, яку склали, щоб розстелити під Маятником! Це абсолютно незаперечні доводи, дивно, що це ніколи нікому не спало на гадку…”

“Це тому, що дияволісти дуже й дуже неповороткі,” сказав Бельбо.

“Це тому, що єдиними гідними спадкоємцями тамплієрів є ми.

Але дозвольте мені продовжувати: ви впізнали цю схему, це рухоме колісце, подібне до коліщат, які використовував Тритемій для шифрування своїх повідомлень. Це не карта. Це проект машини, яка могла б давати варіанти карт, альтернативні карти, аж поки не буде знайдена та, справжня! І Флудд говорить у поясненні: це начерк певного instrumentum, над яким ще треба працювати”.

“Але хіба не Флудд уперто заперечував обертання землі? Як тоді він міг думати про Маятник?”

“Ми маємо справу з утаємниченими. Втаємничений заперечує те, що знає, він заперечує, що він це знає, обманює, щоб приховати таємницю ”.

“Це могло б пояснити,” сказав Бельбо, “чому ще Ді так багато уваги приділяв королівським картографам. Не для того, щоб знати ‘правдиву’ форму світу, а щоб відтворити, посеред усіх інших, неправильних карт, ту єдину карту, яка була йому потрібна, а отже, єдину правильну карту”.