Розділ «5 ҐВУРÁ »

Бельбо зазначив, що подібно як рибалка, закидаючи сіті, може витягнути також порожні мушлі та пластикові кульки, так і до видавництва “Ґарамон” надходитиме, мабуть, чимало рукописів сумнівної вартости, і видавництво шукає суворого читача, який відділяв би зерно від полови, відбираючи також і чудернацький непотріб, бо одне дружнє видавництво буде дуже раде, якщо авторів меншої вартости ми спрямуємо до нього… Звичайно, слід притому визначити достойну форму винагороди.

“Богу дякувати, я належу до тих, кого називають заможними. І я не лише заможний, але й завбачливий. Мені достатньо знайти, під час моїх пошуків, ще одну копію Кунрата чи ще одну гарно забальзамовану саламандру, чи ріг нарвала (який мені було б соромно тримати у своїй колекції, але навіть віденська скарбниця виставляє його як ріг єдинорога), — і на цій коротенькій і приємній трансакції я зароблю більше, ніж ви могли б заплатити мені за десять років дорадництва. Я переглядатиму ваші рукописи в дусі смирення. Я переконаний, що навіть у найнедолугішому тексті мені вдасться знайти іскорку якщо не істини, то принаймні якоїсь вигадливої побрехеньки, а протилежності часто зближаються. Лише очевидні речі наганятимуть на мене нудьгу, і саме за цю нудьгу ви виплачуватимете мені компенсацію. Залежно від ступеня мого нудьгування я обмежусь тим, що в кінці року надсилатиму вам коротеньку записку, де залишатимусь у межах символічної цифри. Якщо ж вона видасться вам перебільшеною, надішлете мені скриньку маркового вина”.

Бельбо був збитий з пантелику. Він звик мати справу з плаксивими і захланними консультантами. Він відкрив торбу, яку приніс із собою, і вийняв з неї об’ємний машинопис.

“Я б не хотів, щоб ви дивились на це надто оптимістично. Погляньте, приміром, на оцей рукопис, він здається мені типовим зразком середнього рівня”.

Альє розгорнув машинопис: “Таємна мова Пірамід… Подивімось на зміст… Пірамідіон… Смерть лорда Карнавона… Свідчення Геродота…” Він закрив машинопис. “Ви читали його?”

“Я переглядав його кілька днів тому”, сказав Бельбо.

Альє віддав йому машинопис. “Ну от, ви скажете мені, чи правильно я зроблю його резюме”. Він сів за письмовий стіл, устромив руку до кишені камізельки, витягнув звідти пуздерко для пігулок, яке я вже бачив у Бразилії, обернув його між своїми тонкими, наче точеними, пальцями, якими він ще недавно пестив свої улюблені книжки, підвів очі до прикрас стелі і, як мені здалося, почав виголошувати текст, який знав уже віддавна.

“Автор цієї книги, мабуть, нагадує, що 1864 року П’яцці Сміт відкрив священні та езотеричні пропорції пірамід. Дозвольте мені зачитувати їх лише в цілих числах, у моєму віці пам’ять починає підводити… Цікаво, що основа пірамід — це квадрат, сторона якого дорівнює 232 метрам. Первісна висота становила 148 метрів. Якщо перевести у священні єгипетські лікті, основа матиме 366 ліктів, тобто кількість днів у високосному році. Для П’яцці Сміта висота, помножена на 10 у дев’ятому степені дає відстань від Землі до Сонця — 148 мільйонів кілометрів. Непогана точність для тих часів, якщо зважити на те, що, обчислена з сьогоднішньою точністю, ця відстань становить 149 з половиною мільйонів кілометрів, і зовсім не доведено, що рацію маємо ми, сучасні. Основа, поділена на ширину одного каменя, дає 365. Периметр основи становить 931 метр. Якщо поділити на половину висоти, одержимо 3,14, число π. Чудово, чи не так?”

Бельбо збентежено всміхався. “Неможливо! Як же це ви…” “Дозволь докторові Альє продовжувати, Якопо”, благально мовив Діоталлеві.

Альє подякував йому чемною усмішкою. Він говорив, блукаючи поглядом по стелі, але мені здалося, що це блукання погляду не було ані порожнім, ані випадковим. Його очі просувалися вздовж певної лінії, ніби читаючи у зображеннях те, що він на позір видобував зі своєї пам’яті.

48

Отож, від верхівки до основи виміри Великої Піраміди в єгипетських п’ядях становлять 161 000 000 000. Скільки людських душ жило на землі від Адама донині? Добрим наближенням було б щось між 153 000 000 000 та 171 000 000 000.

(Piazzi Smyth, Our Inheritance in the Great Pyramid, London, Isbister, 1880, p. 583)

“Гадаю, ваш автор стверджує, що висота піраміди Хеопса дорівнює квадратному кореневі числа, яке дає поверхня кожної сторони. Звичайно, виміри слід брати у футах, які ближчі до єгипетського та єврейського ліктя, а не в метрах, адже метр — це абстрактна одиниця, вигадана в нові часи. Єгипетський лікоть тотожний 1,728 фута. Але ми не знаємо точної висоти, ми можемо послужитися пірамідіоном, маленькою пірамідою, яка, поміщена на вершину великої, утворює її вістря. Він був зроблений із золота або з іншого металу, який блищить на сонці. Тепер висоту пірамідіону помножте на висоту цілої піраміди, результат помножте на десять у п’ятому степені і одержите довжину екваторіального кола. І не лише це — якщо ви візьмете периметр основи і помножите на двадцять чотири в третьому степені, поділеному на два, вийде середній радіус Землі. Крім того, площа, яку покриває основа піраміди, помножена на 96 на десять у восьмому степені, дасть сто дев’яносто мільйонів вісімсот десять тисяч квадратних миль, що відповідає поверхні земної кулі. Хіба не так?”

Бельбо зазвичай полюбляв виявляти здивування за допомогою виразу, якого він навчився у фільмотеці, дивлячись оригінальну версію Янкі Дудл Денді з Джеймсом Каґні: “I am flabbergasted![142]” І він висловився саме так. Вочевидь Альє також добре знав розмовну англійську, бо не зумів приховати задоволення, не соромлячись свого марнославства. “Любі друзі”, сказав він, “коли цей добродій, ім’я котрого мені невідоме, виготовляє компіляцію про таємницю пірамід, він не може сказати нічого іншого, ніж те, що знають навіть діти. Я б здивувався, якби він сказав щось нове”.

“Отже”, з ваганням промовив Бельбо, “цей добродій просто розповідає відомі істини”.

“Істини!” засміявся Альє, знову відкриваючи перед нами коробку своїх розкішних рахітичних сигар. “Що є істина, як казав один мій знайомий багато років тому. Частина з них — це просто купа нісенітниць. Насамперед, якщо розділити точну основу піраміди на точну подвійну величину висоти, враховуючи також і десяті, то ми одержимо не число π, а 3,1417254. Різниця невелика, але важлива. Крім того, один з учнів П’яцці Сміта, Фліндерс Петрі, який вимірював також Стоунгендж, згадував, що одного дня піймав свого вчителя на тому, що він, аби сходилися розрахунки, шліфував гранітні виступи Царського Передсінку… Може це плітки, але П’яцці Сміт не був людиною, яка вселяла довіру, досить було побачити, як він зав’язує краватку. І все ж поміж стількома нісенітницями є також неспростовні істини. Панове, чи не бажаєте пройти зі мною до вікна!”

Театральним жестом він розчинив навстіж віконниці, запросив нас виглянути і показав нам у далині, на розі вулички і бульвару, дерев’яну будку, де, очевидно, продавали квитки лотереї Мерано.

“Панове”, сказав він, “я пропоную вам піти поміряти цю будку. Ви побачите, що довжина прилавка становить 149 сантиметрів, тобто одну стомільярдну відстані Земля-Сонце. Висота задньої стіни, поділена на ширину вікна, дає 176/56 = 3,14. Висота спереду становить 19 дециметрів, а отже, вона тотожна кількості років у грецькому місячному циклі. Сума висот двох передніх кутів та двох задніх кутів становить 190 x 2 + 176 x 2 = 732, що є датою перемоги в Пуатьє. Товщина прилавку дорівнює 3,10 сантиметрів, а ширина віконної рами — 8,8 сантиметрів. Замістивши цілі числа відповідними літерами абетки, ми одержимо C10H8, що є формулою нафталіну”. “Фантастично”, сказав я, “ви вимірювали?”

“Ні”, сказав Альє. “Це зробив на іншій будці такий собі Жан-П’єр Адан. Гадаю, усі лотерейні будки мають більш-менш однакові виміри. З числами можна робити все, що заманеться. Якщо у мене є священне число 9 і я хочу одержати 1314, дату спалення Жака де Моле — дату, дорогу для тих, хто, як я, вважає себе пошановувачем тамплієрської лицарської традиції, — що ж я зроблю? Я помножу його на 146, пророковану дату знищення Карфагену. Як же я дійшов до такого результату? Я ділив 1314 на два, на три і так далі, аж поки не знайшов задовільної дати. Я б міг також поділити 1314 на 6,28, подвоєне число 3,14, і одержав би 209, себто рік, коли Аттал I Пергамський приєднався до антимакедонської коаліції. Ви задоволені?”