Розділ «7»

— Ким він працює?

— Він персональний тренер.

— Саме тому й бігає?

— Саме так.

— Який він? Трьома словами, якщо вам так зручніше.

— Звичайно. — Я задумалась. — Він — вірний. Схиблений на співвідношенні жиру та інших складових в організмі.

— Це вже більш як три слова.

— Решта для вас безкоштовно. То якою вона була?

— Хто?

— Алісія. — Я подивилась на нього прямо, так само, як і він на мене. Він глибоко вдихнув та пильно подивився вгору на величезний платан. Волосся спадало йому на очі, і я насилу стримувала себе, щоб не прибрати його.

— Красива. Сексуальна. Дорога. Навдивовижу невпевнена в собі.

— Чому ж їй бути невпевненою в собі? — запитала я, не стримавшись.

— Ви здивуєтесь, — відповів він, — але такі дівчата, як Лісса, завжди використовують свою зовнішність і думають, що в них більше нічого немає. Та, щиро кажучи, я збрехав. Вона добре знається на речах, таких як одяг та інтер’єр. Вона вміє робити речі гарними.

Я насилу стрималась, щоб не бовкнути, що кожен зуміє зробити речі гарними, коли матиме гаманець, подібний до діамантового родовища.

— Вона може переставити декілька речей у кімнаті, й приміщення глядітиметься геть інакше. Я ніколи не міг зрозуміти, як вона це робить. — Він кивнув на будинок. — Це вона облаштувала флігель, коли я сюди переїхав.

Я спіймала себе на думці, що тепер, бачачи ідеально обставлену вітальню, я вже не буду, як раніше, захоплюватись нею.

— Скільки часу ви були разом?

— Вісім чи дев’ять місяців.

— Не так вже й довго.

— Для мене — довго.