Пропозиція не здавалась зовсім нерозсудливою. У саду було чудово. Надворі трохи потеплішало й усе стало поволі зеленіти. Несподівано з’явились нарциси, їхні дедалі жовтіші цибулинки віщували про появу нових квітів. На коричневому галуззі дерев набубнявіли бруньки. Багаторічні рослини невпевнено проростали крізь темний в’язкий ґрунт. Я відчинила двері, ми вийшли надвір, і Вілл поїхав по стежці з йоркського каменю. Він показав на чавунну лавку з подушкою, і я сіла туди. Обоє ми повернулись обличчям до ледь відчутного сонця й слухали цвірінькання горобців, що долинало з живоплоту.
— Та що з вами таке?
— Ви про що?
— Ви мовчите.
— Ви сказали, що хочете, щоб я мовчала.
— Але не настільки. Це тривожить мене.
— Зі мною все гаразд, — відповіла я. А потім додала: — Це через мого хлопця, якщо вам справді цікаво.
— Он воно що, — відповів він. — Усе через Бігуна.
Я розплющила очі, щоб подивитись, чи він, бува, не насміхається з мене.
— Що сталося? — запитав він. — Ну ж бо, розкажіть дядькові Віллу.
— Ні.
— Прибиральниці, що їх запросила моя мати, вештатимуться по будинку щонайменше з добрячу годину. І треба про щось говорити.
Я нахилилась уперед і повернулась обличчям до нього. На його домашньому візку була кнопка для підйому сідала, щоб він міг розмовляти з людьми, перебуваючи на одному рівні з ними. Вілл не часто нею користувався, бо від цього паморочилось у голові, але зараз вона спрацювала. Я мусила дивитись на нього знизу вгору.
Я закуталась у пальто й крадькома подивилась на Вілла.
— У такому разі питайте, що б ви хотіли дізнатись?
— Скільки часу ви разом? — поцікавився він.
— Понад шість років.
— Це довго, — здивовано проказав він.
— Ну, так, це довго, — відповіла я.
Я нахилилась і поправила його покривало. Сонце було оманливе — воно обіцяло більше, ніж насправді могло дати. Я думала про те, як цього ранку рівно о шостій тридцять Патрик вибіг на свою ранкову пробіжку. Може, і собі почати бігати — ми могли б стати однією з «лайкрових пар»? Чи купити мереживну білизну й пошукати в інтернеті поради для сексу? Я знала, що ні того, ні іншого не зроблю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «До зустрічі з тобою» автора Джоджо Мойєс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7“ на сторінці 2. Приємного читання.