Розділ «11»

— Ти знущаєшся з мене.

— Я зроду навіть не їздила на коні. Моя мама боїться їх. Вона навіть до стайні ніколи мене не водила.

— Моя сестра має двох, біля Крайстчерча. Вона поводиться з ними, як з немовлятами. Усі гроші йдуть на них. — Він знизав плечима. — І вона навіть не з’їсть їх, коли час їхній настане.

Вілл звернувся до нас:

— То скільки заїздів буде потрібно для того, щоб переконатися, що давнішні амбіції задоволено?

— Не будь таким сердитим. Кажуть, треба все один раз спробувати, — відповіла я.

— Думаю, кінні перегони якраз підходять до категорії «все, окрім інцесту й костюмованих танців».

— Ти ж завжди кажеш мені розширювати свій круговид. Тобі ж це подобається, — сказала я. — І не прикидайся.

І тоді вони зірвалися з місця. У Звабливого було лискуче фіолетове сідло з жовтим ромбом. Витягнувши вперед голову, він стрімко нісся вздовж білого парапету.

— Давай! — несподівано для самого себе закричав Натан.

Стиснувши кулаки, він пильно стежив за конем, що мчав на великій швидкості по дальній стороні треку.

— Давай, Звабливий! — закричала я. — Від тебе залежить наш обід! — Я спостерігала за ним. Він марно силкувався обійти суперників, його ніздрі розширилися, вуха притиснулись до голови. Моє серце вискакувало з грудей. На останньому фарлонгу мій запал почав згасати. — Гаразд, кава, — сказала я. — Хай буде кава?

Навколо мене на трибунах лунали крики. За два місця від нас стрибала дівчина, вона аж захрипла. Я усвідомила, що стою навшпиньки. І тоді я подивилася вниз і побачила, що очі Вілла були заплющені, а між бровами залягла зморшка. Я одірвалась від треку й опустилася навколішки.

— Вілле, все гаразд? — запитала я, наближаючись до нього. — Тобі щось потрібно? — Мені довелося кричати, щоб перекрити галас.

— Віскі, — сказав він. — Багато.

Я витріщилась на нього, і він звів очі. Він здавався надто знудженим.

— Ходім пообідаємо, — промовила я до Натана.

Звабливий, той чотириногий самозванець, перетнув фінішну лінію шостим. Прозвучало ще одне привітання, й диктор оголосив:

— Пані та панове, переконливу перемогу здобула Любов до Леді — вона на першому місці, далі йде Зимове Сонце, а Барні Раббл, відстаючи на два корпуси, на третьому місці.

Я штовхнула Віллів візок через натовп байдужих людей, навмисно наїжджаючи на п’яти, коли вони не зреагували на моє друге прохання.