Я уявляв, як Чакі вибиває з мене дух, і молився, щоб нас побачив хтось із учителів і розтягнув до початку бійки. Та мені не пощастило.
Страшна година наближалася. Пролунав дзвінок на обід. Друзі прикотили мене надвір і мовчки стовпилися навколо мого візка. Там із півшколи вже зібралося. Дехто приніс з собою їжу. Дехто робив ставки.
Певна річ, фаворитом був не я.
«Ти готовий битися?» – запитав Чакі.
Я кивнув, не маючи ні найменшого уявлення, що робити далі.
Чакі цього теж не знав.
«То як битимемося?» – запитав він.
«Не знаю», – відповів я.
«Ти повинен вибратися зі свого візка, – наказав він. – Буде несправедливо, якщо ти залишишся в ньому».
Чакі явно боявся, що я вдарю його і втечу. У мене з’явилася можливість для переговорів. У бійці я навряд чи встояв би, але переговори вести вмів завжди.
«Якщо я вилізу з візка, ти повинен стати на коліна», – сказав я.
Чакі не хотів битися з хлопцем в інвалідному візку. Він погодився з моєю вимогою. Я уперся в його коліна і виліз із візка, готовий до подвигів. Якби ще знаття, як битися без кулаків.
Гадаю, це можна було б назвати «бійкою на плечах».
Ми з Чакі кружляли один навколо одного. Я все ще сподівався, що він відмовиться від своєї ідеї. Хіба можна бити маленького хлопчика без рук і без ніг?
Мої однокласниці заверещали: «Ніку, не роби цього! Він тебе вб’є!».
І це спрацювало. Мені нестерпно було чути, що мене жаліють. Ввімкнулася моя чоловіча гордість. Я посунув просто на Чакі, щоб штовхнути його в дупу.
Він штовхнув мене рукою, і я гепнув на спину, як мішок з картоплею.
Чакі штовхнув мене! Це боляче! Але значно сильніший біль приниження. Ніколи ще мене так не принижували. Дівчата плакали, заплющували очі, щоб не бачити цього сумного видовища.
Цей тип і справді хоче побити мене! Тільки зараз до мене це дійшло. Я перевернувся і уперся лобом об землю. Потім підвівся за допомогою інвалідного візка. Цей прийом дуже зміцнив мої лоб і шию, що й допомогло перемогти Чакі.
Я не сумнівався: Чакі не добереться до мене. Це була бійка за принципом «бийся або біжи», але втекти мені навряд чи вдалося б.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Життя без обмежень. Шлях до неймовірно щасливого життя» автора Нік Вуйчич на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6 Без рук, та не без сил“ на сторінці 2. Приємного читання.