Розділ 11 Шалені правила

Шалені правила

Ми подорожували Індонезією. За дев’ять днів відвідали п’ять міст, де я виступив тридцять п’ять разів. Певна річ, стомився, як пес. Часом лягав, але не міг очей склепити. Ми взяли курс на Яву. Щойно сіли в літак, який повинен був доправити нас із Джакарти в Семаранг, я відчув неймовірний приплив енергії. Мене супроводжували п’ятеро осіб, у тому числі мій помічник Воган, великий, міцний, веселий хлопець. Він справив незабутнє враження на дівчат-стюардес. Певна річ, вони весь час намагалися нам чимось допомогти.

У літак нас пропустили першими, тому що мені потрібно було вибратися з інвалідного візка і дістатися до свого місця. Я шкутильгав проходом, Воган йшов за мною. Несподівано мені закортіло чогось божевільного, про що я давно думав: «Вогане, поки ніхто не зайшов до літака, підніми мене і перевір, чи поміщуся я на багажній полиці!».

Ми часто так розважалися. Декілька днів перед тим я змусив Вогана засунути мене до металошукача перед відльотом, щоб зрозуміти, як розміщується багаж на верхній полиці. Я з легкістю помістився, і мене прозвали «переносним Ніком».

Верхня полиця розташовувалася доволі високо. Я не був упевнений, що Воганові вдасться підняти мене – моя вага становить сімдесят чотири фунти (близько 33 кг – Прим. ред.). Але Воган з легкістю з цим упорався: підняв мене і засунув на полицю, наче я не Вуйчич, а Віттон.

«Дуже добре, – сказав я. – А тепер зачини дверцята, і зачекаймо пасажирів».

Воган подав мені подушку і зачинив дверцята, залишивши мене на верхній полиці. Стюардеси побачили, що ми зробили і страх як звеселилися. Ми реготали, як школярі. У літак стали підніматися інші пасажири, навіть не підозрюючи про те, що чекає на них у салоні.

Стюардеси з нетерпінням чекали, коли хтось покладе свою сумку на полицю. І ось літній джентльмен потягнувся до моїх дверцят, відчинив їх, і мало не вистрибнув в ілюмінатор. Я висунув голову і сказав: «Сер, не можу повірити, але ви навіть не постукали!».

На щастя, дідусь виявився з гумором, і ми славно повеселилися. Я так і залишився на верхній полиці, а зі мною сфотографувалися всі пасажири, стюардеси і льотчики. Звичайно, Воган погрожував залишити мене там, заявивши, що «деякі предмети можуть падати під час польоту».

Без керма і без вітрил

У попередніх десяти розділах я радив шукати сенс життя, знайти надію, вірити в себе, зберігати позитивне налаштування, діяти сміливо і наполегливо, не боятися змін, будувати гармонійні й корисні стосунки і використовувати всі можливості, які нам надаються, які наближають до втілення своєї мрії. А тепер я хочу, щоб ви стали трохи божевільними. Так само, як я.

Звичайно, я шаленець. Не сперечаюся. Але мені хочеться, щоб і ви теж стали шаленцями. Я – творець Шалених Правил, яких повинні дотримуватися всі живі істоти на нашій планеті. Треба бодай раз на день здійснювати щось шалене – страх яке ризиковане для реалізації своєї мрії або неймовірно смішне.

Мої Шалені Правила засновані на улюбленій моїй цитаті: «Недосконалість – це краса, шаленство – це геній, і краще бути абсолютним шаленцем, аніж абсолютним занудою».

Автор цього чудового висловлювання навряд чи може служити для мене взірцем для наслідування. Та, гадаю, актрисі Мерилін Монро було що сказати. Я згоден, що недосконалість – це краса, а що ще я можу думати? Неможливо сперечатися з тим, що шаленство – це геній: будь-хто, готовий іти на ризик, в очах людей виглядає або шаленцем, або генієм. Тож я цілком згоден з тим, що краще вже бути абсолютно шаленим, аніж абсолютно нудним.

Ви можете запам’ятати всі уроки з цієї книги, та якщо ви не захочете піти на ризик і стати шаленцем в очах тих, хто сумнівається у вашому генії, то, скоріше за все, ніколи не зможете реалізувати свої мрії і домогтися успіху. Заради вашого ж блага і блага планети, будь ласка, не будьте надто серйозними! Не забувайте посміятися над собою, адже тільки гумор і веселощі зроблять вашу життєву подорож радісною і гармонійною.

Я, як і більшість, надміру захоплений роботою. У моєму житті занадто багато роботи і дуже мало відпочинку. Щоб відточити свої ораторські навички, я брався за все, що мені пропонували. Вісім років я безперервно їздив iз виступами по всій планеті. Щоправда, нині я став більш розбірливим. Просто я потребую рівноваги. Ми легко потрапляємо до пастки відмовки «колись». Колись я зароблю досить грошей, і тоді зможу насолодитися життям. Колись я зможу більше часу проводити з сім’єю. Колись я матиму час розслабитися і зайнятися улюбленою справою.

Згідно з Шаленими Правилами, ви повинні позбавитися подібного мислення і зосередитися на двох фронтах.

Перший – Шалений Ризик: будьте готові забути про тих, хто сумнівається і відмовляє вас від рішучих учинків; зробіть рішучий крок і живіть відповідно до своєї мрії. Хтось навіть скаже, що це шаленство. І ви повинні з цим погодитися: «Так, я такий!». Багатьом, а надто тим, хто не поділяє ваших ідей і пристрасті, видасться навіженством ваше прагнення робити те, що подобається. Не дозволяйте цим людям позбавити вас мрії. Використовуйте Шалене Правило, щоб прокласти свій шлях до вершини!

Другий фронт – Шалені Веселощі: знаходьте час насолоджуватися життям і спілкуванням із близькими людьми. Смійтеся, любіть, щиро веселіться, нехай всі розділять з вами веселощі. Якщо ви вважаєте, що життя – щось серйозне, уявіть, яка ж смерть! Так, в житті треба бути серйозним, але почуття міри ніхто не скасовував. Якщо випала нагода веселитися – скористайтеся нею.