Розділ 9 Бодай на йоту довіряйте іншим

Я втупився у долівку: «І це все, що вона може мені сказати? Ця жінка мене зовсім не слухала!».

Лише потім я збагнув, що Джекі радила не покладатися на мудрість людини, а довіритися Богові, упевнитися в тому, що Він мене не залишив. Отже, я повинен підкоритися Богу і славити Його, навіть якщо здається, що Він не заслуговує на подяку. Джекі закликала славити Бога заздалегідь, за ті дари, якими обернеться для мене цей біль. Джекі має величезну силу віри. У важкі години вона завжди нагадує мені, що я повинен підкоритися Богу, тому що у Нього є план для кожного з нас.

Життєві гіди

Не завжди все гладко складається у стосунках із такими людьми. Ваші «гіди» досить чуйні люди, завжди готові сказати гірку правду і відкрити очі, щоб ви серйозно замислилися над своїми вчинками і сенсом життя. Завдяки їм ви розумієте, що робите, куди йдете, чому чините саме так, і що буде далі. Такі люди потрібні кожному з нас.

Коли я вирішив стати оратором і надихати інших людей на навернення у віру, то поділився своїм рішенням з рідними і найближчими друзями. Дехто, серед них і мої батьки, стривожилися. Християнська апостольська церква, до якої я належу, завжди розсилала по світу місіонерів, будувала притулки і допомагала нужденним. Коли я сказав батькам, що збираюся нести свою віру в різні церкви світу, вони занепокоїлися через моє здоров’я. Вони не були впевнені в тому, що Бог приготував мені саме такий шлях. Знаючи, що вони бажають мені успіху, я вислухав їх. Ви повинні чинити так само, коли члени вашої «команди мрії» висловлюватимуть свої думки щодо ваших планів, оскільки ви зацікавлені в тому, щоб ці люди залишалися з вами. Поважайте їх і уважно дослухайтеся до їхніх порад. Вам необов’язково приймати їхні поради, але поважайте їхню турботу. Ці люди люблять вас настільки, що готові сказати вам навіть те, чого ви не хочете чути.

Я поважав тривоги батьків, але відчував, що Бог створив мене проповідником. Я повинен був підкоритися і проявити терпіння, тому молився, щоб вони усвідомили, що це мій шлях. Божою милістю, не тільки батьки, а й сама Церква прийняла моє покликання, всіляко підтримала, і я став першим проповідником євангелізму.

Ніхто не може обіцяти, що всі люди, котрі траплятимуться на вашому шляху, виявлять охоту вам допомагати. Хтось навіть спробує збентежити. Можливо, ці люди робитимуть це із кращих спонукань, маючи всі підстави для занепокоєння. Страхи моїх батьків були цілком обґрунтовані, але я молився, щоб віра допомогла їм подолати ці страхи.

Батьки і дорослі діти повинні зрозуміти, що розбіжності є чимсь цілком природним, і вони не повинні заважати рухатися далі. Те саме стосується і решти членів вашої «команди мрії». Можливо, обравши власний шлях, ви переконаєтеся в тому, що помилялися, або матимете рацію. Зрештою, не так важливо завжди мати рацію.

Я безмежно вдячний батькам за те, що вони поважають мою думку і прийняті мною рішення. Милістю Божою, наші стосунки витримали важке випробування, і ми вийшли з нього, згуртовані, як ніколи. І тепер відчуваємо одне до одного глибоку любов і взаємну повагу. Якби ми відкрито не обговорювали свої почуття, то результат не був би таким щасливим.

Я регулярно відвідую церкву і роблю все, що в моїх силах, щоб наставити молодь на правильний шлях. Виступаючи в інших церквах і організаціях, хочу достукатися до безлічі людей. Я вдячний Господові за те, що багато молодих людей після моїх виступів потягнулися до Бога.

У 2008 році, коли я офіційно став проповідником, батьки молилися за мене і разом зі мною. Завдяки цій події наша взаємна любов і повага перейшли на новий, вищий рівень. Батьки знали, що я щиро вирішив присвятити своє життя поширенню Слова Божого. Повинен сказати, що батьки – моя головна надія і опора. Їм я можу довірити наваж ливіші свої рішення, і найчастіше вони мають рацію.

Якість стосунків має великий вплив на якість вашого життя. Не сприймайте як належне особисті стосунки, особливо з найближчими для вас людьми. І тоді вас чекає дорогоцінна нагорода. У Біблії сказано: «Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці. Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести». Не шкодуйте часу, аналізуйте свої навички спілкування, якість стосунків і все те, що ви в них вкладаєте. Чи гідні ви довіри? Чи довіряєте ви своїм близьким? Чи є поруч із вами ті, хто готовий до спільної роботи заради вашого успіху? Чи поважаєте ви цих людей? Чи даєте їм стільки ж, скільки отримуєте?

Щоразу, з радістю спілкуючись у родинному колі, я розумію, що живу заради цих моментів. Сподіваюся колись переконати їх, що пляжі Сан-Дієго кращі за австралійські. Мені так хочеться, щоб вони завжди були поруч.

По можливості завжди будьте поруч зі своїми близькими.