Розділ 9 Бодай на йоту довіряйте іншим

Уміння розуміти емоції та настрої

Уміння розуміти мову рухів тіла, тон голосу, вираз обличчя і очей співрозмовника – це навичка, що нею тією чи іншою мірою володіють усі. Ми підсвідомо сприймаємо ці сигнали. Більшість людей чудово розуміють, коли співрозмовник вдає з себе розлюченого, та насправді зовсім спокійний. Ми відчуваємо, коли хтось імітує біль, щоб привернути увагу. Психологи вважають, що ці навички з віком покращуються, а в жінок розвинені краще, ніж у чоловіків. Не здивуюся, якщо у жінок, які мають дітей, ці навички розвинені ще краще. Мама може читати мене, як книгу. Найчастіше вона раніше за мене розуміє, що я хворий або засмучений.

Уміння слухати й розуміти

Саме це мають на увазі батьки, коли говорять:

«Бог дав тобі тільки один рот, але два вуха, щоб ти слухав удвічі більше, ніж говорив». Занадто часто ми слухаємо не для того, щоб зрозуміти, а щоб відреагувати. Але для реального зв’язку потрібно розуміти почуття, що стоять за словами, а не самі лише слова. Я не фахівець зі стосунків, але бачу, що моїм друзям-чоловікам це нелегко дається. З чоловіками, прямолінійними від природи, жінкам так само важко. Чоловіки налаштовані на слова, а не на емоції. Жінки мають тоншу інтуїцію.

Правильна оцінка сигналів мови й рухів

Можна уважно слухати і спостерігати за співрозмовником, але набагато важливіше точно оцінити побачене і почуте, а потім діяти відповідно до цієї оцінки. Ті, хто це розуміє, будують ідеальні стосунки і досягають висот у роботі. Це найважливіший навик виживання. У «Нью-Йорк Таймс» була опублікована історія двох американських солдатів в Іраку. Вони побачили припарковану автівку, в якій сиділи двоє підлітків. Попри спеку, вікна в автівці були підняті. Солдат запитав у сержанта, чи можна запропонувати дітям води, і ступив до машини.

Сержант оцінив обстановку і відчув небезпеку. Він наказав патрульному впасти на землю. Щойно солдат відійшов, у машині вибухнула бомба. Підлітки загинули. Солдат, який хотів їм допомогти, був поранений осколками, але вижив.

Потім сержант описував свої відчуття, коли його солдат попрямував до автівки: «Я весь похолов. Вам знайоме це відчуття небезпеки. Того ранку не стріляли, що саме по собі вже було незвично. Та й людей на вулицях було менше, ніж зазвичай.

Психологи знають, що ветерани вміють дуже швидко розуміти й оцінювати обстановку, спираючись на власні відчуття, сигнали мови рухів тіла і на щось «не так». Це життєво важливо не тільки для стосунків, а й для виживання. Не тільки для солдатів, а й для нас із вами.

Уміння орієнтуватися в певних ситуаціях

Уміння відповідно поводитися – в церкві, в приватному клубі, на пікніку з колегами або звичайному обіді – дуже важливий навик спілкування. Ви повинні поважати те місце, де перебуваєте. Опиняючись в інших країнах, я завжди прошу господарів або перекладача пояснити мені місцеві звичаї і традиції, щоб не припускатися помилок, які можуть відштовхнути слухачів.

Те, що ви можете дозволити собі за обідом у власному будинку, неприпустимо під час трапези в інших країнах. У більшості країн відрижка – пік грубості, та є країни, де подібний факт – найкращий комплімент шеф-кухареві. Є теми, яких не можна піднімати за певних обставин. У деяких випадках розмови про конфлікти, політику і навіть релігію можуть спричинити серйозні проблеми.

Але тему для спілкування з іншими людьми завжди можна знайти. Із віком я зрозумів, що вміння слухати – найважливіший навик для налагодження контактів, особливо, коли доводиться працювати з великими групами людей.

Уміння швидко знаходити спільну мову з людьми

Стосунки з людьми ми налагоджуємо не тільки за допомогою слів, а й за допомогою виразу обличчя і сигналів мови рухів тіла. Важливим є те, як ми стоїмо відносно співрозмовника. Ми часто не усвідомлюємо цього, поки хтось інший випадково або навмисно не вривається в наш особистий простір. Бажання перебувати ближче до співрозмовника може здатися спробою налагодження контакту, але людям це чомусь не подобається. Важко встановити причину, тому що когось ми впускаємо в особистий простір, а когось ні. Одного разу мій друг дуже запанікував, коли на вечірці його оточили відразу чотири співрозмовники, в буквальному сенсі загнавши в кут. Кожен прагнув привернути його увагу. Вони нависли над ним, а він нагадав мені лисицю, яку загнали гончаки.

Харизма

Я запросто можу привернути увагу співрозмовника, та значно складніше утримати цю увагу. Коли я зустрічаюся з людьми, вони одразу ж зосереджуються на моєму тілі, але не всім подобається дивитися на мене. Мені достатньо кількох секунд, щоб з допомогою власного шарму подолати незручність. Перебуваючи у товаристві дітей і підлітків, я сміливо жартую над собою. Діти розуміють, що я чую всі їхні зауваження і готовий посміятися над собою разом із ними. Думаю, що справжній секрет харизми – це вміння зробити так, щоб кожен ваш співрозмовник відчував, що під час розмови вся ваша увага спрямована на нього.

Тактовність і стриманість

Всі ми вважаємо себе тактовними й уважними людьми, але я знаю, що часом можу зірватися. Брат постійно нагадує, як я тероризував його в дитинстві. Ааронові чимало діставалося. Навіть коли батьки були вдома, йому доводилося піклуватися про мене, тому що ми майже весь час проводили разом. Він запевняє, що мої вимоги інколи доводили його сказу. Якось до нас прийшов його друг Філ. Оскільки він зайшов до кухні під час сніданку, я запитав, чи не хоче він яєчні з беконом.