Розділ 5 Група крові

— Я вів її до медпункту, — пояснював Майк ображеним тоном, — але вона відмовляється йти далі.

— Я її відведу, — сказав Едвард. Я відчула його посмішку. — Можеш повертатися до класу.

— Ні, — запротестував Майк. — Я повинен подбати про неї.

Раптом щось підняло мене із доріжки. Від шоку в мене розплющилися очі. Едвард легко підхопив мене на руки, наче я важила п’ять кілограмів замість п’ятдесятьох.

— Поклади мене назад, зараз-таки!

Боже, тільки б мене не знудило на нього! Тим часом Едвард рушив із місця, перш ніж я встигла договорити.

— Гей! — крикнув Майк, що враз опинився за десять кроків позаду нас.

Едвард не звернув на нього уваги.

— Ти маєш жахливий вигляд, — сказав він, шкірячи зуби.

— Поклади мене назад, на асфальт, — простогнала я. Хвилеподібні коливання, спричинені ходьбою, ніяк не сприяли покращенню самопочуття. Едвард ніс мене обережно, не притискаючи до себе, втримуючи всю вагу тіла на простягнених руках. Схоже, йому було неважко.

— Отже, ти зомліла, побачивши кров? — запитав він. Цей факт, вочевидь, видався йому дуже кумедним.

Я промовчала, знову заплющивши очі, й, щосили борючись із нудотою, зціпила зуби.

— Навіть не свою кров, — провадив він, явно отримуючи насолоду.

Не знаю, як йому вдалося відчинити двері зі мною на руках, але навколо раптом потепліло, з чого я зробила висновок, що ми зайшли в приміщення.

— О Боже! — важко видихнув жіночий голос.

— Вона зомліла на біології, — пояснив Едвард.

Я розплющила очі. Ми були в дирекції, Едвард крокував уздовж секретарської стійки в напрямку медпункту. Пані Коуп, рудоволоса секретарка, бігла поперед нього, щоб відчинити двері. Підстаркувата медсестра, відірвавшись від роману, здивовано спостерігала, як Едвард заносить мене в кімнату і ніжно кладе на хрусткий папір, що вкривав коричневий вініловий матрац на ліжку. Потім Едвард відійшов до протилежної стіни — далеко як міг у вузькій кімнатці. Його очі світилися від збудження.

— З нею нічого страшного, — переконував він перелякану мед сестру. — Вони на біології визначали групу крові.

Медсестра глибокодумно кивнула.

— Після цього із класу завжди приводять когось. Він придушив смішок.