Розділ 5 Група крові

Я безпомічно кивнула.

— Не ображайся, але ти, здається, належиш до людей, котрі притягують до себе неприємності, наче магніт. Тому… будь ласка, не впади в океан, не потрап під машину, ну і… нічого в такому дусі. Гаразд? — хитро вищирився він.

Від його слів моя безпомічність випарувалася без сліду. Я пильно поглянула на Едварда.

— Зроблю все, що зможу, — відтяла я, вискакуючи під дощ і щосили грюкаючи дверцятами.

Коли «вольво» рушило з місця, на бездоганних вустах сяяла посмішка.