Розділ 31

Адміністратор пішов з ними. Вони постукали, але ніхто не відповів. Нхо зробив адміністраторові знак, щоб той відкрив двері, а сам витяг з кобури на стегні чорну 35-міліметрову «бе-ретту» і зняв її із запобіжника. Голова адміністратора стала посмикуватися, немов у курки. Він повернув ключ у замку й обережно відступив на два кроки назад. Харрі тихенько відчинив двері. Штори на вікнах були запнуті, усередині панувала темрява. Він простягнув руку й увімкнув світло. На ліжку лежав Джим Лав, нерухомий, із закритими очима, у навушниках. На стелі дзижчав вентилятор, змушуючи штори злегка колихатися. На низенькому столику біля ліжка стояв кальян.

— Джим Лав! — крикнув Харрі, але Джим Лав не реагував.

Або він спить, або не чує через голосну музику в навушниках, подумав Харрі й оглянув кімнату, щоб переконатися, що Джим сам. І тут він побачив муху, що вилетіла із правої ніздрі Джима, й зрозумів, що клієнт не дихає. Харрі наблизився до ліжка й поклав руку йому на лоб. І відчув могильний холод.

Харрі сидів на незручному стільці в номері, чекав. І муркотів собі під ніс сам не знаючи що.

Прибув лікар. Він констатував, що Лав мертвий уже більше дванадцяти годин, про що Харрі міг би повідомити йому й сам. І коли він запитав у лікаря, як довго чекати результатів розтину, той знизав плечима, і Харрі здогадався, що відповідь буде та сама: більше дванадцяти годин.

Увечері всі, крім Рангсана, зібралися в кабінеті Ліз. Прекрасний настрій начальниці вже випарувався.

— Ну, викладайте, — грізно почала вона.

— Група, що працювала на місці злочину, знайшла безліч доказів, — сказав Нхо. — Затримали трьох і виявили масу відбитків, волосся і волокон. Вони вважають, що в «Юпа-хаус», напевно, з півроку не прибиралося.

Сунтгорн і Харрі засміялися, але Ліз тільки похмуро глянула на них.

— Виходить, ніяких слідів, які можна було б зв’язати з убивством?

— Ми ще не знаємо, чи було це вбивством, — заперечив Харрі.

— Та невже! — завищала Ліз. — Підозрюваний у співучасті в убивстві випадково помирає від передозу за кілька годин до того, як ми знаходимо його, — атож!

— Кому судилося бути повішеним, той не потоне, — сказав Харрі.

— Що-що?

— Я сказав, що ти маєш рацію.

Нхо зазначив, що серед курців опіуму смертельний передоз — рідкість. Як правило, вони просто непритомніють. Тут відчинилися двері, і ввійшов Рангсан.

— Є новини, — сказав він і сів, розгорнувши газету. — Вони встановили причину смерті.

— Я гадав, результати розтину стануть відомі не раніше ніж завтра, — здивувався Нхо.

— І без них ясно. Хлопець із технічного відділу знайшов на опіумі тонкий шар синільної кислоти. Чоловік помер, мабуть, від глибокого затягування.

Навколо стола запала тиша.