Розділ 28

— Що ти сказав, Харрі? Саме так. Добре, ми тут це обговоримо. Будемо підтримувати з тобою контакт.

Він поклав трубку.

Що він сказав?

— Що не знає.

Додому Харрі повернувся пізно. У «Ле Бушероні» було повно народу, так що він повечеряв у Патпонгу на Четвертій Сой, на вулиці геїв. Коли він розправлявся з гарячим, до його столика підійшов чоловік і чемно поцікавився, чи не бажає Харрі провести з ним час. Харрі похитав головою, і той відразу ж ретирувався.

Харрі піднявся на п’ятий поверх. Навкруги ні душі, світло в басейні було вимкнено. Він стяг із себе одяг і пірнув. Вода прийняла його в прохолодні обійми. Він плив, відчуваючи її опір. Руна казала, що жоден басейн не схожий на інший, вода скрізь особлива, за своєю консистенцією, духом і кольором. Цей басейн пахне ваніллю, казала вона. Вода солодка й трохи грузька. Він вдихнув глибше, але відчув тільки запах хлорки й Бангкока. Перевернувшись на спину, він закрив очі. Від звуку власного видиху у воду виникало почуття, що ти замкнений у тісній кімнаті. Він відкрив очі. В одній із квартир згасло світло. У зоряному небі повільно плив супутник. Удалині заторохтів мотоцикл із несправним глушником. Погляд Харрі знову зупинився на вікнах квартири. Він порахував поверх. І ледь не захлинувся. Світло щойно згасло в його власній квартирі.

Харрі хутко вискочив із басейну, натягнув штани й оглянувся навколо, марно намагаючись знайти хоч якийсь предмет замість зброї. Схопивши сачок, притулений до стіни, він одним махом здолав кілька метрів до ліфта й натиснув на кнопку виклику. Двері ліфта відкрилися, Харрі влетів усередину й відразу відчув слабкий запах карі. На мить він відключився, а коли отямився, то вже лежав на спині, на холодній кам’яній підлозі. Удар прийшовся прямо йому в чоло. Над ним схилилася чиясь туша, і відразу стало ясно, що шанси не на його користь. Харрі вдарив супротивника по колінах сачком із басейну, але легкий алюміній не заподіяв громилі особливої шкоди. Харрі вдалося увернутися, і він піднявся на коліна, однак черговий удар прийшовся в плече, так що він ледь не закрутився вовчкрм. Заболіла спина, зате підскочив адреналін, і Харрі, знову піднявшись, заревів від болю. При світлі з розкритого ліфта він розгледів кіску, що танцювала на голеній голові, і занесений кулак, що влучив йому прямо в око, так що він відлетів назад до басейну. Туша рвонулася слідом за ним, і Харрі зробив фінт лівою рукою, а потім урізав правою туди, де мало бути обличчя ворога. Здавалося, він ударив по граніту, і болючіше було йому самому. Харрі відскочив, відхиливши голову вбік; кулак пронісся мимо, і всередині похололо від страху. Харрі намацав свій ремінь, наручники, відстебнув їх і просунув пальці усередину. Чекаючи, поки тіло буде до нього ближче, він розрахував, щоб не отримати аперкот, і пригнув голову. А потім розвернувся всім корпусом й у шаленстві розпачу двинув кісточками пальців, захищеними наручниками, просто в темряву, де мали бути плоть і кістки ворога. Потім урізав знову й відчув, як залізо прорвало шкіру. По його пальцях заструменіла тепла кров: так і не зрозумівши, його це кров чи супротивника, він підняв кулак, щоб ударити ще раз, відчуваючи жах від того, що ворог як і раніше тримається на ногах. І тут почув неголосний хрипкий сміх. Йому на голову обрушився повновагий бетон, темрява навколо зробилася ще чорнішою, і не стало ні гори, ні долу.