Розділ 28

— Як давно тривають ваші стосунки?

— Не знаю. Давно.

— Відтоді як півтора року тому був улаштований прийом на честь прибуття посла?

— Напевно…

— Напевно?

— Так, можна сказати, відтоді.

— Вам було відомо, що фру Мольнес буде розпоряджатися великим статком у разі смерті свого чоловіка?

— Статком?

— Я висловлююся неясно?

Брекке важко видихнув, неначе повітря вийшло із проколотого м’яча.

— Це новина для мене. Я завжди думав, що вони володіють досить обмеженим капіталом.

— Он як? Коли ми розмовляли з вами останній раз, ви розповіли мені, що третього січня у вашому офісі ви саме обго ворювали з Мольнесом питання про вкладення грошей. Крім того, ви знали, що в Мольнеса є великі борги.

Нова пауза. Брекке збирався з думками.

— Я збрехав, — сказав він нарешті.

— Тепер у вас є шанс розповісти правду.

— Він прийшов до мене, щоб поговорити про наш зв’язок із Хільде… з його дружиною. Він хотів, щоб ми з нею порвали.

— Цілком законна вимога, чи не так?

Брекке знизав плечима.

— Не знаю, наскільки добре ви знаєте Атле Мольнеса.

— Припустімо, дещо нам невідомо.