Розділ 22

Він засміявся.

— Може, ви маєте намір мене спантеличити? Краще розкажіть про ваших бойфрендів.

— Про яких саме? — Її ліва рука лежала на колінах, а правою вона піднімала кухоль із пивом. На губах її заграла усмішка, вона закинула голову, продовжуючи дивитися йому прямо в очі. — Я не незаймана, якщо ти це маєш на увазі.

Харрі ледве не виплюнув апельсиновий сік на столик.

— А з якого дива мені нею бути? — запитала вона, підносячи кухоль до губ.

Дійсно, з якого дива, подумав Харрі, дивлячись, як здригнулося її горло, коли вона ковтнула пива. І згадав слова Єнса Брекке про кадик, що його хірурги, як правилоу прибрати не можуть.

— Ти шокований? — сказала вона раптом серйозним тоном, поставивши кухоль на стіл.

— З якого дива? — Слова його пролунали як луна, і він поспішив додати: — Я й сам дебютував приблизно у твоєму віці.

— Так, але не в тринадцять років, — заперечила вона.

Харрі вдихнув, задумався, а потім повільно випустив повітря через зуби. Цю тему треба негайно перевірити.

— Он як? А скільки ж було йому?

— А це секрет. — Обличчя її набуло колишнього задерикуватого виразу. — Розкажи краще, чому в тебе нема подружки.

У якусь мить йому схотілося розповісти все як є, щоб подивитися, як він сам витримає шокову терапію. Розповісти, що обидві жінки, яких він справді кохав, загинули. Одна з власної волі, інша — від руки вбивці.

— Це довга історія, — вимовив він нарешті. — Я втратив їх.

— їх? Так їх було кілька? Може, саме тому так і трапилося, раз ти розривався між ними?

Харрі чув у її сміху дитячий запал. І не зміг змусити себе запитати, що за відносини в неї з Єнсом Брекке.

— Та ні, — відповів він. — Напевно, я просто за ними не вглядів.

— У тебе серйозний вигляд.

— Шкода.

Обоє замовкли. Вона смикала етикетку на пивній пляшці. Поглядала на Харрі. Немов роздумувала, чи зробити їй наступний крок. Етикетка відірвалася.