Розділ 17

— О так. «Ви маєте право зберігати мовчання…» — і так далі. Гаразд, цього разу нехай усе буде навпаки. Ву проведе вас, панове.

— Те, чим ви тут займаєтеся, сором при денному світлі, та й ви особисто його, очевидно, не любите, пане Соренсен. На вдшому місці я б поквапився закупити захисного крему від засмаги. Адже його не продають у тюремному дворику для прогулянок.

Голос Соренсена став ще тихішим:

— Не грайтеся зі мною, пане Холе. Боюся, перебування за кордоном так вплинуло на мене, що я практично втратив своє таїландське терпіння.

— Нічого, посидівши рік або два за ґратами, ви швидко його відновите.

— Проведи пана Холе, Ву.

Важке тіло рухалося надзвичайно спритно. Харрі відчув кислий запах карі й відразу опинився в повітрі, міцно затиснутий, як іграшкове ведмежа на розіграші призів у парку атракціонів. Він спробував вивільнитися, але залізні обійми стискалися все сильніше з кожним його видихом, як кільця удава, що душить жертву. В очах потемніло, але ревіння транспорту стало сильнішим. Нарешті Харрі відчув, що летить. Відкривши очі, він зрозумів, що якийсь час пробув без тями, немов заснув на хвилинку. Він бачив прямо перед собою покажчик із китайськими ієрогліфами, дроти між двома телефонними стовпами, а вище — сірувате небо й нахилене обличчя чоловіка. Потім до нього повернувся слух, стало чутно, що з рота чоловіка вилітають якісь звуки, доки рука показує на балкон і на проломлений дах туктука.

— Ну як ти, Харрі? — запитав Нхо, відіпхнувши сердитого водія.

Харрі обвів себе поглядом. Спина боліла, а білі тенісні шкарпетки на тлі брудно-сірого асфальту були особливо сумним видовищем.

— Отже, мені відмовили в «Шрьодері». Ти хоч захопив мої черевики?

Харрі готовий був заприсягтися, що Нхо ледь утримувався від сміху.

— Соренсен попросив мене наступного разу показати ордер на арешт, — сказав Нхо, коли вони сідали в машину. — Тепер ми їх візьмемо за побиття державного службовця.

Харрі провів пальцем по садну на гомілці.

— Ми візьмемо не їху а тільки ту гору м’яса. Але, може, він що-небудь нам і розповість. Що, до речі, відбувається з вашими тайцями? Тоньє Віг каже, що я вже третій норвежець, якого викидають із балкона останнім часом.

— Старий мафіозний метод, набагато зручніший, ніж всадити кулю. Поліція, побачивши чоловіка, що валяється під вікном, припускає, що це, можливоу нещасний випадок. Потім якась сума переходить із одних рук до інших, справа припиняється, винних немає, і всі задоволені. А дірка від кулі все тільки б ускладнила.

Вони зупинилися на червоне світло. Стара зморшкувата китаянка сиділа на килимку, прямо на тротуарі, і шкірилася своїми гнилими зубами. Обличчя її плавало в тремтячому від спеки повітрі.