Розділ 15

І Брекке шепнув кілька слів на вухо Руні, кивнув Хільді Мольнес і бігцем по сходах спустився до свого «порше». Народ уже майже роз’їхався, Санпхет провів Хільде до посольської машини, і Харрі залишився на сходах удвох із Руною.

— Тепер будуть поминки в посольстві, — сказав він.

— Знаю. Але матері туди зовсім не хочеться.

— Розумію. До вас, напевно, приїдуть родичі.

— Ні, — коротко відповіла вона.

Харрі бачив, як Санпхет закриває двері за Хільде Мольнес й обходить навколо машини.

— Гаразд. Ви можете поїхати зі мною на таксі, якщо хочете.

Харрі відчув, як у нього запалали вуха. Адже він мав на

увазі: «якщо хочете туди поїхати».

Вона глянула на нього. Очі в неї були темні й непроникні.

— Не хочу, — відповіла вона й пішла до посольської машини.