— У сенсі?
Вони знов помовчали. Перезирнулися. У мене заболіло серце.
— Любов, — сказала Ліза. — Тінь висмоктала з твоєї сусідки її любов, і ми не встигли перервати транзакцію.
Гриша потягся, хруснув суглобами:
— Так, дівчата, я спати. Нічку чесно відчергував...
— Що з нею тепер буде? — я не давала Лізі відвести очі.
— Нічого. Так і житиме.
— А... її хлопець...
Ліза втомлено махнула рукою — усе, мовляв, нема про що говорити.
— І вона більше ніколи не закохається?!
— Не знаю, — Ліза встала, збираючи сміття зі стола. — Може, коли-небудь. Але та любов, що в неї була, — її Тінь зжерла до крапельки.
— І ми так просто її відпустили?! — я теж підвелася.
— А що було з нею робити? — дуже сумно запитав Гриша. — Судити? Штрафувати? Осиковий кілок вбивати? Це не допоможе — це тобі не вампіри, це абсолютно безсмертні в нашому світі тварини, їх — тільки на вихід, тільки в портал...
Я потяглась до амулета на шиї. Торкнулась і відсмикнула руку:
— Якби я не чухалася так довго... Не бігала туди-сюди, не рилася б в урні...
— Ти куди? — з підозрою запитала Ліза.
* * *Перш ніж дзвонити, я вийшла в коридор і причинила за собою двері кухні.
— Лебедєва, мені ніколи, — сказала Настя. — Я на пари.
— Як ти почуваєшся?
— Прекрасно! Прямо камінь з душі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темний світ. Рівновага» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий Реальність, дана у відчуттях“ на сторінці 4. Приємного читання.