Розділ VI Як містер Вінкл цілив у грака, а влучив у людину; як дінгліделський крикетний клуб програв маглтонцям; як маглтонці пообідали коштом дінгліделців і багато інших цікавих та повчальних речей.

Ви є тут

Головна » Зарубіжна література » Чарльз Діккенс » Посмертні записки Піквікського клубу
Налаштування
Посмертні записки Піквікського клубу

— Надзвичайна гра... здорово грали... деякі удари чудові,— казав незнайомий, коли по закінченні матчу обидві партії зійшлися під наметом.

— А ви самі грали колинебудь, сер? — спитав містер Вордл, якого дуже тішила балакучість незнайомого.

— Чи грав? Я думаю... тисячі разів... не тут... у Вест — Індії... страшенно захоплююча штука... хвилює... дуже.

— В таких жарких країнах це — занадто гаряча розвага,— зауважив містер Піквік.

— Гаряча... до біса жарка... пекуча... Одного разу грав матч... парний... мій друг полковник... сер Томаз Блазо... один з найвидатніших крикетистів... у цілому світі... Кидаємо жеребок... починаю перший... сьома година ранку... прислуговують шестеро тубільців... спека неймовірна... всі шість знепритомніли... віднесли... свіжих шестеро... теж зомліли... Б’є Блазо... підтримують під руки двоє тубільців... не може мене вибити... і собі зомліває... відносять полковника... нема з ким грати... вірний слуга... Кванко Самба... лишається один... сонце палить... киї розпечені, як залізо... м’ячі стали аж чорні... п’ятсот сімдесят раундів... майже знемігся... Кванко збирає останні сили... вибиває мене... я купаюсь і сідаю обідати.

— А що сталося з тим чоловіком, сер? — спитав старий джентльмен?

— З Блазо?

— Ні, з іншим.

— Кванко Самба?

— Так, сер.

— Бідний Кванко... вже не одужав... вибив мене...

І помер, сер.

Тут незнайомий притиснувся обличчям до великого кухля. Чи то він хотів приховати своє хвилювання, чи бажав порозкошувати пивом, ми того не знаємо. Знаємо тільки, що він раптом спинився і, затаївши дух, став занепокоєно дивитись на двох старшин дінгліделського клубу, що підійшли до містера Піквіка й сказали:

— Ми влаштовуємо обід у готелі «Голубий Лев» і сподіваємось, що ви з вашими друзями приєднаєтесь до нас.

— Звичайно, — додав містер Вордл, — до числа ваших друзів ми залічуємо й містера... містера... — і він глянув на незнайомого.

— Джінгла, — сказав балакучий джентльмен, одразу повеселішавши.— Джінгл, Альфред Джінгл, есквайр, власник маєтку «Ніякого», що міститься в «Ніде».

— Дуже буду радий, — відповів містер Піквік.

— І я теж, — сказав містер Джінгл і, взявши під руки містера Піквіка і містера Вордла, конфіденціально зашепотів на вухо першому:

— З біса добрий обід... холодний, але смачний... ранком зазирнув на кухню... птиця... пироги... і все таке... хороші хлопці... добре виховані... чемні... дуже.

Обід був уже готовий, і товариство зараз же подалось до міста, купками по два-три чоловіка, і через чверть години всі сиділи у великій залі маглтонського готелю «Голубий Лев». Головував містер Дамкінс. Обов’язки заступника голови виконував містер Лафі.

Сторінки

В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Посмертні записки Піквікського клубу» автора Чарльз Діккенс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI Як містер Вінкл цілив у грака, а влучив у людину; як дінгліделський крикетний клуб програв маглтонцям; як маглтонці пообідали коштом дінгліделців і багато інших цікавих та повчальних речей.“ на сторінці 6. Приємного читання.

Назад до анотації

Зміст

  • Розділ I Піквікці.

  • Розділ II Перший день подорожі, пригоди першого вечора і наслідки їх.

  • Розділ III Прикра зустріч.

  • Розділ IV Огляд війська. Нові друзі. Запрошення в гостину на село.

  • Розділ V, де оповідається, між іншим, як містер Піквік учився правити конем, а містер Вінкл — їздити верхи, і що з того вийшло. Перший вечір на Мейнорській фермі.

  • Розділ VI Як містер Вінкл цілив у грака, а влучив у людину; як дінгліделський крикетний клуб програв маглтонцям; як маглтонці пообідали коштом дінгліделців і багато інших цікавих та повчальних речей.

  • Розділ VII, де яскраво ілюструється твердження, що путь справжнього кохання — не рейкова дорога.

  • Розділ VIII Відкриття й погоня.

  • Розділ IX, який усував останні сумніви (якщо вони в кого були) щодо безкорисливості вдачі містера Джінгла.

  • Розділ X, який містить у собі опис ще одної подорожі, і в якому описується одна дуже важлива подія, що становить цілу епоху в житті містера Піквіка і в цьому оповіданні.

  • Розділ XI Дещо про Ітонсвіл та про партії в ньому і про те, як відбувалися вибори члена парламенту від цього старовинного, лояльного й патріотичного міста.

  • Розділ XII, де подаються правдиві портрети двох видатних осіб і описується парадний сніданок у них, який спричинюється до з’явлення старого знайомого та написання нового розділу.

  • Розділ XIII, занадто повний подій, щоб його можна було коротко викласти.

  • Розділ XIV, де коротко показано непереможну силу обставин.

  • Розділ XV Приємний день, що неприємно закінчився.

  • Розділ XVI, в якому оповідається про те, як працювали містери Додсон і Фог та про зворушливу зустріч містера Веллера з його родителем.

  • Розділ XVII Містер Піквік їде до Іпсвіча і зазнав там романтичної пригоди з дамою середнього віку в жовтих папільйотках.

  • Розділ XVIII Містер Семюел Веллер починає віддавати всю свою енергію готуванням до реваншу в боротьбі між ним і містером Тротером.

  • Розділ XIX, у якому містер Пітер Магнус ревнує, немолода леді лякається, а піквікці через це потрапляють у пазурі правосуддя.

  • Розділ XX показує, між силою інших втішних речей, як велично й безсторонньо тримався містер Напкінс, як містер Веллер поквитався з містером Джобом Тротером, заплативши йому не менше, ніж дістав від нього, і ще багато дечого, що подається на своєму місці.

  • Розділ XXI, що містить у собі короткий звіт про хід справи «Бардл проти Піквіка».

  • Розділ XXII Веселий різдвяний розділ, що містить у собі оповідання про весілля та інші деякі спортивні звичаї, яких — навіть у весіллі — за наших звироднілих часів не додержують уже з такою побожною точністю.

  • Розділ XXIII Як піквікці познайомилися з двома дуже милими молодими людьми одної з вільних професій і як розважались на льоду.

  • Розділ XXIV, цілком присвячений правосуддю і різним ученим представникам його.

  • Розділ XXV, цілком присвячений правдивому описові незабутнього судового процесу в справі «Бардл проти Пікніка».

  • Розділ XXVI, у якому містер Піквік думає, що йому краще було б поїхати до Баса, і іде туди; і де оповідається про нещастя, яке спіткало містера Вінкла.

  • Розділ XXVII, де оповідається про важливе й дуже делікатне доручення, дане містером Піквіком містерові Веллеру, і про те, як містер Вінкл тікав від дощу та потрапив під ринву.

  • Розділ XXVIII Містер Веллер, діставши любовне доручення, береться до роботи й виконує її; з яким успіхом — буде видно далі.

  • Розділ XXIX показує містера Піквіка в новій, цікавій сцені з великої драми життя.

  • Розділ XXX Що бачив містер Піквік, потрапивши до Флітської тюрми, яких в’язнів зустрів там і як перебув ніч.

  • Розділ XXXI доводить, як і попередні, правдивість старого прислів’я —«навчить біда коржі з маком їсти»— і містить незвичайну й несподівану пропозицію, зроблену містером Піквіком містерові Семюелу Веллеру.

  • Розділ XXXII, де оповідається, як містер Семюел Веллер потрапив у скруту.

  • Розділ XXXIII, де оповідається про різні незначні події у Флітській тюрмі і про таємничу поведінку містера Вінкла.

  • Розділ XXXIV, де описується зворушлива зустріч містера Семюела Веллера з його родичами. Містер Піквік, обійшовши круг маленького світу, де він мешкав, вирішує надалі якомога менше змішуватися з ним.

  • Розділ XXXV оповідає про зворушливий і делікатний вчинок, не позбавлений дотепності, вигаданий і виконаний панами Додсоном та Фогом.

  • Розділ XXXVI, присвячений переважно справам і тимчасовій перемозі Додсона й Фога. Містер Вінкл з’являється знову і при незвичайних обставинах. Добрість містера Піквіка бере гору над його впертістю.

  • Розділ XXXVII оповідає, як містер Піквік за допомогою Семюела Веллера намагався пом’якшити серце містера Бенджемена Елена та угамувати лютість містера Роберта Сойера.

  • Розділ XXXVIII Як містер Піквік виконував свою місію і як з самого початку його підтримав несподіваний спільник.

  • Розділ XXXIX В родині Веллерів заходять серйозні зміни, і червононосий містер Стігінс зазнає невчасної поразки.

  • Розділ XL Останній вихід на сцену містера Джінгла та Джоба Тротера. Дуже діловий ранок в Грейс-Інському сквері, що закінчився стуком у двері містера Перкера.

  • Розділ XLI, де містяться деякі подробиці щодо стуку в двері та про інше, в тому числі про цікаві відкриття, зв’язані з іменами містера Снодграса й одної юної леді і аж ніяк не сторонні для нашої історії.

  • Розділ XLII Важлива нарада містера Піквіка з Семюелем Веллером, у якій бере участь і родитель останнього. Несподіване з’явлення джентльмена в сюртуці тютюнового кольору.

  • Розділ XLIII Піквікський Клуб остаточно скасовано, і все закінчується загальним задоволенням.

  • Розділ без назви (44)

    • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи