— Я не заперечую, падре, — сказав він з пустотливим пожвавленням, проте силкуючись виглядати серйозним. — Ви отримали мій дозвіл звернутись до генерала Дрідла.
— Дякую, сер. Думаю, це буде чесно — попередити вас, що я маю певний вплив на генерала Дрідла.
— Дякую за попередження, падре. А я думаю, це буде чесно — попередити вас, що ви не застанете генерала Дрідла у штабі дивізії. — Підполковник Корн злостиво вишкірився, а потім вибухнув переможним реготом. — Генерала Дрідла там немає, падре. На його місці генерал Пекем. У нас новий командир дивізії.
Капелан розгубився.
— Генерал Пекем!
— Саме так, капелане. А на нього ви маєте якийсь вплив?
— Ні, я навіть не знайомий з генералом Пекемом, — жалюгідно признався капелан.
— Це дуже зле, капелане, бо полковник Каткарт знає його дуже добре. — Кілька секунд підполковник Корн зловтішно хихикав, а тоді раптом урвав сміх. — І до речі, падре, — холодно застеріг він, штрикнувши капелана пальцем у груди. — Для вас із доктором Стабзом гра скінчилась. Ми добре знаємо, хто підіслав вас сюди скаржитись.
— Доктор Стабз? — капелан замотав головою і розгублено заперечив: — Я навіть не бачив сьогодні доктора Стабза. Мене привезли сюди троє незнайомих офіцерів, завели мене до підвалу без жодного на те права, і допитували, й ображали мене.
Підполковник Корн ще раз штрикнув капелана пальцем у груди.
— Ви чудово знаєте, що доктор Стабз постійно розказував льотчикам своєї ескадрильї, що вони не зобов'язані виконувати більш як сімдесят вильотів, — він неприємно засміявся. — Ну так от, падре, їм доведеться виконувати більш як сімдесят вильотів, бо ми переводимо доктора Стабза на Тихий океан. Отож, adios, падре. Adios.
Розділ 37
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пастка-22» автора Геллер Дж. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 36“ на сторінці 10. Приємного читання.