Розділ 24

Майло

Квітень був для Майла найкращим місяцем року. У квітні розцвітав бузок і дозрівав виноград. Швидше билися серця й оживали давні жадання. У квітні голубині крила відливали ще яскравішою веселкою. Квітень — це весна, а з початком весни уяву Майла Майндербайндера заполонили думки про мандарини.

— Мандарини?

— Так, сер.

— Моїм людям мандарини засмакують, — погодився полковник на Сардини, що командував чотирма ескадрильями Б-26.

— Буде стільки мандаринів, що ваші люди наїдяться досхочу, — на скільки вам стане грошей з фонду вашої їдальні, — запевнив його Майло.

— А дині-касаба?

— Продаються за безцінь у Дамаску.

— Дині-касаба — то моя пристрасть. Я завжди любив дині-касаба.

— Виділіть мені по літаку з кожної ескадрильї, лише по одному літаку, і ви будете їсти дині досхочу — на скільки вам стане грошей.

— Закуповуємо для синдикату?

— І кожен має свій пай.

— Дивовижно, просто дивовижно. Як вам це вдається?

— Гуртова торгівля усе кардинально міняє. Наприклад, волові котлети в сухарях.

— Мені не дуже смакують волові котлети в сухарях, — буркнув скептичний командир полку бомбардувальників Б-25 на півночі Корсики.

— Волові котлети в сухарях дуже поживні, — побожно нагадав йому Майло. — Там є яєчний жовток і хлібні крихти. І такі ж поживні баранячі відбивні.

— А, баранячі відбивні, — відлунив полковник. — Добрі баранячі відбивні?

— Найкращі, — сказав Майло, — які може запропонувати чорний ринок.

— З молодих баранців?