Сільський туризм
Сільський туризм іноді називають зеленим туризмом, який пропонує безпосередні відносини із сільською спільнотою, використання цінностей села й околиць та існуючої забудови з максимальним збереженням природного середовища. З-поміж визначень сільського туризму й агротуризму вирізняють ті, що наголошують на збереженні рівноваги у задоволенні потреб відвідувачів і приймаючої сторони, вказують на необхідність збереження матеріальної й духовної культури місцевого населення та низькі сукупні витрати.
До найважливіших ознак сільського туризму, якими цікавляться туристи, належать:
• можливість відпочинку в середовищі, що відрізняється від міських умов життя і праці;
• тиша, спокій, сповільнений рух;
• можливість участі у житті селянської родини, господарських процесах, контакту з домашніми тваринами;
• пізнання культури, традицій, обрядів, мови;
• споживання регіональних страв домашнього приготування.
Отже, сільський туризм — це відпочинковий різновид туризму, що відбувається у сільських садибах, де власник господарства надає послуги з розміщення та харчування; основна мета цього виду туризму — пасивний відпочинок та вивчення побуту селян [1].
Сільський туризм стає вагомою складовою індустрії туризму в широкому розумінні цього поняття. У країнах Європейського Союзу сільський туризм охоплює понад 30% використаних відпусток; як спосіб проведення вільного часу його обирають вдруге або втретє впродовж року.
Відпочинок у селянському чи фермерському господарстві, на туристичній базі, а також спеціалізований (навчальний, екстремальний, пізнавальний, оздоровчий тощо), як і багато інших форм використовують засоби і ресурси сільського середовища.
У процесі розвитку сільського туризму з'являється все більше нових термінів, які відображають популярні напрями у туризмі — альтернативний, аграрний, екологічний туризм. Усі вони несуть певну філософію, яка пов'язана із задоволенням та заспокоєнням індивідуальних потреб туриста. Прикладом цього є альтернативний туризм і його похідні — агротуризм і агроекотуризм. Альтернативний туризм — це типова форма відпочинку для туристів, яка організована у малих масштабах і зазвичай пов'язана із певними специфічними ознаками і професійним середовищем (наприклад, природа, сільське господарство, місцеві жителі) .
Сільський туризм, у тому числі агротуризм, має великі шанси для розвитку в Україні. Західний регіон нашої держави вирізняється специфічною структурою сільського господарства, яка ґрунтується на приватній власності на землю з переважанням індивідуальних форм ведення господарства, а також є носієм матеріальних об'єктів культури, автентичного народного фольклору, звичаїв, обрядів, яких дотримуються й які переказуються з покоління в покоління. Крім великих промислових регіонів з деградованим природним середовищем, в Україні є багато сільських територій, які характеризуються привабливими краєвидами, сприятливою екологічною ситуацією, неповторною флорою і фауною. Ці чинники можуть зацікавити туристів, які прагнуть близького контакту з природою, звільнення від шаленого ритму життя, релаксу від робочого напруження, проведення часу в родинному колі, у пошуках особистого контакту із сільськими жителями.
Необхідно зазначити, що охорона довкілля стає пріоритетною сферою уваги господарів агротуристичних господарств. І дійсно, якщо ви бажаєте досягти успіху в діяльності з надання послуг зі сільського туризму, то маєте опікуватися не лише інтер'єром та комфортом житлового будинку, але й привабливістю околиць вашого села. До чинників, які у першу чергу притягуватимуть відпочивальників, належать: мальовничі краєвиди, відсутність сміття на туристичних маршрутах та у зонах відпочинку, наявність риби у водоймах, диких тварин, птахів та рідкісних видів рослин, екологічно чистих продуктів харчування та питної води, цікавих природних об'єктів. Піклуватися про все це є правом і обов'язком місцевих жителів, і ніхто краще за місцеву громаду не зможе забезпечити гідний стан довкілля та околиць свого села.
Сільський туризм сприяє також створенню нових робочих місць і професій. Необхідно дбати про розвиток сільського підприємництва, малих обслуговуючих підприємств, підприємств народного промислу тощо. Усе це збагачує ринок праці. Село має не лише поставляти продукти харчування, а також розвиватися, створювати нові робочі місця і тим самим обмежувати безробіття. Адже нові місця праці є шансом для тих, хто не хоче або не вміє вести сільське господарство, але своє майбутнє пов'язує з проживанням у селі. Пошук нових місць праці зумовлює потребу перекваліфікації, набуття нових навичок. Ці корисні явища, як передбачається, у перспективі спроможні стримати переїзд сільської молоді до міст.
Сільський туризм є джерелом цінних ознак (вигод) як для селянського господарства, так і для гостей чи туристів. Основні з них наступні:
| використання вільних засобів; додатковий дохід; робочі місця; поліпшення сільської інфраструктури; активізація сільської громади; інтеграція сільського середовища; збереження культурної спадщини; поліпшення естетики села; контакт з іншими культурними носіями; особистий розвиток мешканців села | активний відпочинок на селі; пізнання виробничого циклу продуктів харчування; споживання свіжих продуктів харчування; догляд за тваринами; участь у господарському циклі господарства; спілкування з місцевими жителями; пізнання культури регіону; здобуття нових умінь; розвиток нових зацікавлень; безпосередній контакт з природою |
Не менш важливими є й соціальні функції сільського туризму, особливо якщо розглядати його як форму розумового і фізичного виховання, що реалізуються через гуманітарно-соціальні чинники, основними з яких є:
• виховна (формує почуття патріотизму, розвиває моральні та етичні цінності);
• освітня (поповнює та закріплює знання з краєзнавства, природознавства, топографії, знайомить з культурою і регіональними традиціями);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення видів туризму у сільській місцевості“ на сторінці 1. Приємного читання.
