Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

Сільський туризм

Тенденції розвитку туризму в Україні засвідчують, що рівень цін, якість послуг та стан довкілля щораз більше впливатимуть на вибір мети подорожі й місця тимчасового перебування. Тому умови розвитку ринкової економіки та конкурентної боротьби все більше враховуватимуть не лише кількість виготовлених товарів і послуг, а передусім їх якість.

Дослідження, проведені серед туристів, показали, що при плануванні подорожі, яка припадає на вихідні дні чи на період відпустки, важливішою є її мета, аніж вид розміщення. Натомість у випадку сільського туризму, коли туристи проводять свій вільний час у селянському господарстві, проживання набуває першорядного значення[1].

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої туристичної організації (ІJNWTO) під якістю розуміють виконання за визначеною й прийнятною ціною будь-яких завдань і сподівань клієнта, які не заборонені законодавством, при одночасному дотриманні вимог безпеки, гігієни і доступності туристичних послуг й гармонії людського та природного середовища [2]. У наведеному визначенні простежується прагнення до збалансованого розвитку туризму. При цьому якість залежить не лише від рівня надання послуг, а враховує людський чинник й особливості природного середовища. Якість також передбачає комфортність і зручність розміщення, харчування, транспортного забезпечення, високий рівень обслуговування, наявність широкого асортименту додаткових і спеціалізованих послуг, що задовольняють різноманітні потреби туристів[3].

Характеризуючи туристичний продукт, А. Дурович вважає якість невід'ємною частиною його створення. За його визначенням, по-перше, не може бути досягнуто високої якості туристичних послуг за наявності навіть незначних недоліків. Адже обслуговування туристів складається саме з цих дрібниць і незначних деталей. По-друге, оцінка якості туристичних послуг вирізняється значною суб'єктивністю. Суттєвий вплив на оцінку споживача чинять особи, що не мають безпосереднього відношення до пакета придбаних послуг (наприклад, місцеве населення, члени туристичної групи). По-третє, якість туристичних послуг залежить від зовнішніх факторів форс-мажорного характеру (природні умови, політика у сфері туризму, міжнародні події тощо)[4].

Продукт сільського туризму створюється і призначається не для масового споживання. Він є доволі персоналізований відповідно до вимог туристів, які очікують від нього відповідної якості.

Поряд з проблемою якості туристичних послуг важливого значення набуває якість обслуговування туриста (гостя). Покупці туристичних послуг стають більш вимогливими і прагнуть вищих стандартів обслуговування. Цей аспект є вирішальним для існування туристичних суб'єктів за умов зрослої конкуренції. У свою чергу надавачі послуг сільського туризму намагаються, аби їхні об'єкти були якнайкраще підготовлені до прийому гостей[5]. Обслуговування клієнта - це надання клієнтові благ і послуг в узгодженому часі й місці, відповідно до його сподівань. Отже, це сукупність дій окремих складових суб'єкта господарювання, який бере участь у наданні благ і послуг відповідно до сподівань клієнта, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених цілей.

Підвищення якості пов'язане зі зростанням витрат на надання послуг. Додаткові витрати збільшують собівартість, але й обумовлюють збільшення продажів. При цьому збільшується загальна ефективність від підвищення якості послуг (зростання прибутку та ефективності витрат на надання послуг). Дії завжди вимірюються результативністю, а поліпшення якості не можна перетворювати на самоціль.

На практиці визначення якості продукту сільського туризму є достатньо проблематичним. Існують розбіжності думок, поглядів, оцінок між власниками селянських господарств та гостями щодо сутності якості туристичного продукту. До тих оцінок додаються також бачення сусідів та різних експертів зі сфери сільського туризму.

Як приклад можна навести п'ять розбіжностей між сподіваннями гостей та фактично отриманим рівнем якості агротуристичного продукту, використовуючи метод. Перша розбіжність може виникнути між очікуванням гостей щодо якісних ознак господарства та уявленням селянської сім'ї про потреби клієнтів. Господарі не завжди спроможні зрозуміти, що означає поняття високої якості. Наприклад, власник селянського господарства може вважати, що його гості оцінюють послуги згідно зі стандартом розміщення, у той час як вони приділяють більше уваги культурі обслуговування.

Друга розбіжність може виникнути між концепцією продукту сільського туризму і його фактичними ознаками. Господар, власник селянського господарства, може правильно визначити вимоги гостей, однак не завжди спроможний забезпечити відповідний стандарт пропонованого продукту.

Третя розбіжність стосується якісних вимог щодо конкретної послуги і фактичного способу її надання. Наприклад, селянська сім'я, що займається агротуристичною діяльністю, не підготовлена професійно, надто заклопотана або низьким є стандарт гостьових кімнат.

Четверта розбіжність може виникнути між фактичною пропозицією туристичного продукту та системою комунікації господарства з клієнтами. Можна навести чисельні приклади, коли оголошений високий стандарт проживання у брошурі чи рекламному каталозі насправді є набагато нижчим.

П'ята розбіжність у формуванні якості продукту сільського туризму є результатом виникнення однієї або кількох прогалин, описаних вище, і стосується загальної розбіжності між отриманим та очікуваним продуктом.

Контроль над переліченими розбіжностями — основна мета діяльності власника селянського господарства, який надає туристичні послуги. Господар має прагнути постійного підвищення якості надання своїх продуктів, тобто забезпечувати їх рівень відповідно до сподівань гостей.

Упродовж подальших досліджень автори методу зосередили увагу на п'ятій розбіжності та виокремили п'ять складових якості[6]:

• матеріальну складову послуги (зовнішній і внутрішній вигляд приміщень, оснащення, засоби комунікації, одяг та поведінка персоналу);

• надійність надавача послуги (здатність виробника реалізувати послугу у відповідний спосіб);

• реакцію на очікування клієнта (передбачає надання йому допомоги, швидкі дії та реагування на вимоги, які висувають споживачі послуг);

• достовірність, професійність і довіра (кваліфікація й ґрунтовні знання персоналу та вміння здобути довіру клієнтів);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму
  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ