Умови розміщення

Сільський туризм

Багато селян, які розпочинають агротуристичну діяльність, вважають, що основною умовою є можливість розміщення гостей. Цілком очевидно, що проживання, окрім природних особливостей території, форм проведення вільного часу, є першочерговим елементом пропозиції агротуристичного пакета.

Як і кожний інший елемент пропозиції, розміщення, окрім відповідної диференціації (селянська садиба, літній будинок, пристосована господарська споруда, кемпінговий причіп, наметове поле), повинно мати свій знак якості та відповідний стандарт, оскільки частина туристів, виїжджаючи на відпочинок до певної місцевості, планують своє перебування відповідно до виду й стандарту розміщення.

Отже для ефективного ведення агротуристичного господарства потрібно дати відповідь на такі запитання:

• Чи нічліжна база господарства забезпечує вимоги відповідного стандарту?

• Які зміни потрібно внести, щоби підвищити якість розміщення?

• Якими будуть витрати для відповідного пристосування?

• Скільки ліжко-місць можна підготувати ?

• Скільки потрібно обслуговуючого персоналу?

Однією з відмінних ознак сільського туризму стосовно масового, якщо йдеться про розміщення, є пропонування затишного проживання з оптимальною кількістю кімнат у житловому будинку селянина, місць у наметовому полі тощо. Тому в сільському туризмі небажано прагнути до необґрунтованого розширення цього бізнесу, особливо коли все добре виходить. Адже за такого підходу можна опинитися в ситуації, коли втратиться так звана родинна, селянська атмосфера, яка найбільше приваблює гостей.

У багатьох країнах такою межею, яка відповідає сільському характеру відпочинку, на противагу масовому, є максимум 10 кімнат або 4 окремих відпочинкових житлових приміщень. Під таке відпочинкове житло може бути пристосована окрема господарська споруда, поверх будинку, невикористаний стрих.

Перевагами відпочинкових приміщень є їх зручності. Ці приміщення мають забезпечити більше приватності та обмежити присутність когось із селянської родини (часто гості самі прибирають), тому вони особливо придатні для сімей з малими дітьми.

Іншим видом розміщення є житлові кімнати у селянському будинку. Кімнати можуть бути одно-, двомісними та груповими (максимально 4-5 осіб). Основними умовами надання житлових кімнат є відповідні вимоги, які вони мають забезпечити. Передусім потрібно подбати про те, щоби кожна кімната мала вікно і не була переобтяжена меблями. Гості повинні мати достатньо вільного місця для безперешкодного доступу до вікна, шафи, ліжка.

Важливою вимогою придатності кімнати для відпочинку є відповідне її наповнення, що зумовлено певним стандартом. Дуже добре, якщо крім основних елементів облаштування, таких як ліжко, шафа, стіл, крісла, бра, є й інші додаткові елементи інтер'єру, такі як килим, м'яке крісло, полички, картини, електричний чайник, набір склянок, радіо, телевізор. Впорядковуючи кімнату, потрібно пам'ятати про народний стиль, фольклор, традиції. У кімнатах бажана присутність предметів старовини, що підкреслює атмосферу саме сільського відпочинку (дерев'яні ослони, старий настінний годинник, образи в рушниках, "гора-пірамідка" вишиваних подушок на широких ліжках тощо)80.

Окрім спального місця, гості мають бути забезпечені іншими функціональними приміщеннями, відповідно обладнаними й оснащеними необхідними речами, наприклад, передпокій, кухонний блок, санітарний вузол.

Передпокій може слугувати для споживання їжі, товариських зустрічей, спілкування гостей між собою, з господарями, місцем дитячих забав, особливо під час негоди, а також здійснювати функцію телевізійної кімнати для перегляду улюблених програм.

Загальна площа передпокою, чи гостинної кімнати, повинна становити не менше 20 м2, а з облаштування кімнати мають бути передусім м'які крісла, великий стіл, лави на відповідну кількість місць, настільні ігри, телевізор, DVD- чи CD-, радіоприймач, навіть може бути бар самообслуговування (з цінником), кавоварка, набір трав'яних чаїв.

Кухня, або кухонний блок, виконує дуже важливу функцію, особливо коли з поважних причин (наприклад, термінові господарські роботи, стан здоров'я) господиня не в змозі приготувати й подати їжу або гості бажають харчуватися самостійно. За таких умов відповідно оснащений кухонний блок має бути у розпорядженні всіх гостей.

Необхідними елементами облаштування кухонного блоку є: мийка, холодильник з морозильною камерою, газова чи електрична плита з духовкою, кухонні меблі з відповідним комплектом глибоких й плоских тарілок, каструль, горняток, склянок, столових приборів та іншого приладдя для приготування й споживання страв. Потрібні також кавоварка, ємність для відходів, засоби для миття, місце для зберігання продуктів харчування тощо.

Дуже важливим елементом стандарту розміщення, значення якого не завжди розуміють власники агротуристичних господарств (через додаткові витрати й проблеми з перебудовою комунікацій у будинку), є санітарний вузол. Ідеальною є ситуація, коли кожна гостьова кімната має окремий санітарний вузол, однак на практиці це буває дуже рідко. Найчастіше санітарний вузол є доступний для мешканців декількох кімнат. У такій ситуації важливо, щоби його розміщення було на тому самому поверсі, де розташовані спальні, з доброю вентиляцією, шумоізоляцією й обігрівом. У випадку більшої кількості гостей (понад 8 осіб) варто розділити санітарний вузол окремо для чоловіків та жінок.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Умови розміщення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення
  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ