Основною умовою розвитку сільського туризму як форми відпочинку на селі є нічліжна база селянської садиби та спроможність надання послуг харчування й рекреаційної активності. Він пов'язаний з функціонуванням особистого селянського господарства і його оточенням, створює широкі можливості для покращення умов життя не лише окремих господарів, а й усієї сільської спільноти. Велике зацікавлення сільським туризмом пояснюється, з одного боку, розширенням потреб у такому виді відпочинку, а з іншого — потребою селян мати додаткові джерела доходу від несільськогосподарської діяльності. Змінилися також запити городян, які тепер переважно прагнуть затишного, екологічно безпечного відпочинку, що безпосередньо наближений до природи.
Сільський туризм і агротуризм виконують певні функції, а саме: пізнавальну, оздоровчу, виховну, культурно-освітню, творчу та економічну. Кожна з них приносить селу, сільській громаді, селянському господарству певні вигоди. Однак для повної реалізації цих функцій необхідна плідна співпраця органів місцевого самоврядування з місцевою громадою, активними і підприємливими селянами та підготовка фахівців, які розуміють важливість цього виду туризму.
Ведення селянського агротуристичного господарства вимагає знань у сфері права, економіки, екології, кулінарії, комунікації тощо. У цьому навчальному посібнику намагатимемося розкрити основні соціально-економічні аспекти цієї діяльності, що сприятиме прийняттю виважених рішень на користь надання туристичних послуг у сільській місцевості. Сподіваємося, що наші поради допоможуть оцінити початкові шанси ведення агротуристичного господарства та створять грунт для подальшого його розвитку.
Сільський туризм — основне наукове зацікавлення автора, яке пов'язане зі збиранням даних про збалансований розвиток сільських територій. Вивчаючи практичний досвід організації та функціонування особистих селянських господарств, економіку сільськогосподарських підприємств та беручи до уваги постійні спостереження за суб'єктами агротуристичної діяльності в Україні та світі, здійснювану навчально-тренінгову роботу в сфері туризму, автор вирішив написати цю працю, яка, можливо, відрізняється від інших за тематичним охопленням та концепцією сприйняття сільського туризму.
Сподіваємось, що пропоноване видання сприятиме більшому зацікавленню у такому виді підприємницької діяльності як з боку селян та інших осіб, які хочуть розпочати цю справу, так і працівників різних інституцій, які займаються сільським розвитком, а також потенційних клієнтів. Посібник може стати основним навчальним джерелом для підготовки фахівців з професійного надання агротуристичних послуг.
Автор вдячний провідним фахівцям та експертам у сфері сільського туризму в Україні за конструктивні й змістовні рецензії і, звичайно, найбільша подяка — членам своєї родини, які з розумінням поставилися до обмеженості спілкування з ними під час написання цієї праці.
Розділ 1. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ: СУТНІСТЬ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Сільський туризм на тлі сучасних тенденцій розвитку
Сучасний туристичний рух набув масового і глобального характеру та став темою для дискусії щодо позитивних і негативних його впливів на суспільно-економічний розвиток певної території. Нині потреби і переваги туристів, їх зацікавлення "реальним світом" сформували нові тренди у структурі мотивації та цілей подорожей. У XXI ст. спостерігається перехід від масового туризму до індивідуального, який характеризується нестандартними підходами; відбулися зміни у попиті туристів за такими напрямами:
• подорожі з елементами набуття нових умінь, спортивної вправності, у тому числі здоровий спосіб життя;
• поєднання відпочинку з участю у місцевих подіях чи заходах;
• зацікавлення альтернативним туризмом, передусім сільським;
• зацікавлення екотуризмом з огляду на якість довкілля та умови надання послуг (продукти харчування, екологічні будівельні матеріали, поводження з відходами тощо);
• висока якість послуг, їх неповторюваність і різноманітність, що є найважливішим аргументом у виборі виду подорожі;
• посилення значення природоохоронних територій у прийнятті рішення про місце тимчасового перебування.
Майбутнє світового туризму — за збалансованим розвитком. Це стосується як масового, так і альтернативного туризму. Власне у різновидах альтернативного туризму, таких як сільський туризм, агротуризм, агроекотуризм, швидше знаходять своє застосування прийняті принципи збалансованого розвитку.
Поняття альтернативного туризму пов'язують із явищем 60-х років минулого століття у Сполучених Штатах Америки, коли виникла контркультура хіпі. Незгода і протести молодого покоління проти промислової цивілізації та споживчої моделі життя, що руйнує довкілля та правдиві міжлюдські відносини, були підгрунттям нової ідеології, яка стосувалася також подорожей. Альтернативний туризм став способом іншого пізнання світу. Молоді люди подорожували малими групами, оминаючи туристичні центри, в пошуках спілкування із місцевим населенням.
У 70-х роках XX ст. надмір комерційного туризму дав змогу виокремити концепцію альтернативного проведення вільного часу. У моду ввійшли індивідуальні, або камеральні, подорожі, що відбувалися з метою кращого пізнання населення відвідуваних регіонів, його культури, побуту, традицій тощо. Нічліжна база формувалася з невеликих об'єктів, які зазвичай були розташовані на периферії міст або сіл, за відповідного функціонально-естетичного рівня, за доступною ціною, що забезпечувала комфортність і спокійний відпочинок.
Наприкінці XX ст. усе частіше можна було спостерігати негативні наслідки масового туризму. Розповсюдження і пропагування альтернативного туризму відбувалося передусім завдяки И. Кріпендорфу. За його визначенням альтернативний туризм — це суспільний рух з метою популяризації тих видів туризму, які надають користі всім його учасникам, тобто туристам, місцевому населенню, туристичним підприємствам, за мінімальних екологічних, суспільних і економічних витрат [1]. Автор також наголошує на:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
