Формування навчальної агротуристичної стратегії

Сільський туризм

Побудова концепції розвитку сільського туризму в Україні дуже складна і проблематична. її ефективне розроблення й реалізація вимагають професійних умінь і досвіду. Сюди можна віднести маркетингові й популяризаційні вміння, особливості ціноутворення, архітектурні, будівельно-технічні вимоги, засади проектування основних та обслуговуючих приміщень, рекламування пропозиції, враховуючи елементи гостинності, доброго обслуговування, інтерпретації й презентації культурної спадщини, використання історичних і природних особливостей території тощо.

В Україні туристична діяльність у сільській місцевості зазвичай здійснюється у малих масштабах, тому власники агротуристичних господарств відзначаються високою мотивацією і у своїй діяльності найчастіше спираються лише на власні сили. Туризм на сільських територіях з легкістю може порушити хитку екологічну рівновагу або суспільний спокій та порозуміння між місцевими жителями й туристами .

Побудова навчальної агротуристичної стратегії має базуватися на тісній співпраці українських фахівців і закордонних експертів з використанням наукових напрацювань і вітчизняного практичного досвіду. Виокремимо передумови, необхідні для її створення:

• криза сільського господарства спонукає до пошуку додаткової чи альтернативної діяльності, яку можна без значних зусиль і витрат реалізувати в певній місцевості; стратегія має слугувати проведенню навчань для великої кількості власників агротуристичних господарств;

• створювана система має бути недорогою на етапі розроблення і реалізації завдань з огляду на обмежені фінансові можливості центрального й регіональних бюджетів;

• власники селянських господарств володіють обмеженими фінансовими ресурсами, які можуть вкласти у свій розвиток чи розвиток своїх близьких; туристична діяльність є зазвичай додатковою до основної сільськогосподарської, тому їй можуть присвятити лише обмежений час; домашніми справами, як правило, опікуються жінки; більшості потенційних учасників навчання ідея навчання чужа, тому пропонована навчальна система має бути привабливою, актуальною, цікавою, зрозумілою, практичною; фінансово-часові витрати — розумними і доступними, а результат — очевидним для учасників;

• великий територіальний простір, природно-культурні відмінності сільських територій, різний розвиток туристичної інфраструктури необхідно враховувати при складанні навчальних програм;

• стратегія має задовольнити потреби власників селянських господарств як початківців, так і осіб, які володіють певним досвідом, враховувати різноманітний рівень діяльності окремих суб'єктів та їх статус;

• навчальна стратегія має формуватися навколо апробованої території, заручитися загальною підтримкою, що забезпечить її відповідну вірогідність, сприятиме дотриманню якісних стандартів;

• під час розроблення стратегії дуже важливо з'ясувати потребу в категоризації сільської нічліжної бази; на важливості поліпшення житлово-комунальних стандартів у сільській місцевості часто наголошують туристи, а господарства з категорією, як правило, рекламуються у міжнародних путівниках;

• ринкова економіка вимагає сучасних підходів до управління та обслуговування підприємства; для підприємців, які працюють у сільській місцевості, концепція ринкових ніш, дослідження ринку, планування маркетингової діяльності та високих стандартів обслуговування є новою і нелегкою справою;

• навчання має прищепити учасникам основні принципи збалансованого туризму і багатофункціонального розвитку сільських територій для того, щоби послуговуватися ними;

• незважаючи на те, що стратегія призначена власникам агротуристичних господарств, успіх сільського туризму залежить не лише від них, а й від можливості створення пакетів послуг і забезпечення туристам цікавого перебування, (це вимагає спільних дій на вищому рівні, ніж поодинокі наміри); стратегія має допомагати власникам агротуристичних господарств у розвитку їхнього туристичного продукту і поліпшенні побуту, а також усвідомленні потреби у колективній роботі на місцевому рівні;

• розвиток конкурентоспроможного середовища на туристичному ринку потребує еластичної системи освіти, яка вдосконалюватиметься і змінюватиметься у майбутньому;

• обмежена мобільність власників селянських господарств спричиняє необхідність організації навчань локально, на рівні декількох сільських рад, району;

• завданням стратегії є також зміцнення ролі регіональних і локальних туристичних організацій, можливість інтегрування їхньої діяльності з навчальними програмами для власників агротуристичних господарств;

• у регіонах ініціативними фахівцями напрацьований відповідний досвід і методика роботи з власниками селянських господарств; такі фахівці можуть бути навчальними тренерами;

• на ринку вже надаються відповідні освітні послуги, однак існує потреба в регулярному підвищенні кваліфікації діючих і підготовці нових тренерів;

• ринкова економіка вимагає, щоби нові тренери пропонували нові навчальні програми й послуги для державних і приватних суб'єктів; стратегія має бути знаряддям як для нових, так і для діючих тренерів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування навчальної агротуристичної стратегії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії
  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ