Бізнес-планування у сільському туризмі

Сільський туризм

Відсутність капіталу змушує селян шукати фінансові ресурси для розвитку своїх господарств. Отримати ці засоби нелегко, і загалом, це потребує значних затрат праці. Можна планувати одержання кредиту у банку, сподіватися на різного роду допомогу (дотації), однак дотацію можна отримати лише після реалізації всієї інвестиції, згідно з угодою, і після фінансового звіту. Такий механізм змушує власників агротуристичних господарств залучати кредитні ресурси для реалізації інвестицій. Отже, для залучення зовнішніх запозичень чи використання державних інвестиційних дотацій потрібно показати механізм реалізації запланованих заходів, тобто подати бізнес-план.

Бізнес-план є письмовим виявленням запланованого розвитку діяльності господарства з урахуванням фінансових розрахунків, очікуваних доходів, витрат й прибутку за відповідний часовий період. Бізнес-план ґрунтується на актуальних документах й економічних розрахунках, містить аналіз цілей і способів їх досягнення з урахуванням існуючих фінансових, ринкових, маркетингових, кадрових та організаційних передумов. Він має охоплювати поточну діяльність, а також період майбутньої діяльності (щонайменше три роки).

Створення бізнес-плану є необхідним за таких умов:

• на початку агротуристичної діяльності;

• для отримання фінансових засобів (кредиту);

• у ситуації значного ступеня ризику (наприклад, розширення діяльності, вихід на нові ринки, спрямування пропозиції на нових клієнтів, значні інвестиції).

Опрацьований бізнес-план дає можливість:

• встановити цілі й визначити завдання для їх реалізації;

• дізнатись й оцінити напрями розвитку найближчої та віддаленої конкуренції;

• оцінити шанси й загрози у реалізації прийнятих завдань, що випливають з оточення;

• виявити сильні й слабкі сторони агротуристичного господарства;

• відповідно використовувати матеріальні й фінансові ресурси з метою зменшення ризику.

Для створення бізнес-плану необхідні два джерела інформації:

• внутрішня інформація, яка надходить із селянського господарства (витрати господарства, отримані доходи, кошториси, планові покупки, інвестиції тощо);

• зовнішня інформація, яка надходить унаслідок усвідомленості агротуристичного ринку, потреб і переваг потенційних споживачів, конкуренції, необхідності популяризаційних заходів.

Окрім цього, бізнес-план виконує інформативну та мотиваційну функцію. Він має переконати господаря та можливих інвесторів у ефективності й правильності запланованих дій, бути дієвим знаряддям своєрідного управління господарством.

Ретельно підготовлений бізнес-план агротуристичної діяльності як документ розвитку господарства, дає змогу докладно обміркувати всі аспекти, що пов'язані з початком і наступними життєвими циклами туристичного продукту. Це також нагода перевірки потрібних матеріальних, трудових і грошових ресурсів, які знадобляться у різних виробничих, ринкових фінансових ситуаціях.

Кожний бізнес-план має відповідну структуру. Всі елементи цієї структури описуються й розкриваються залежно від специфіки господарства, його потреб, за для яких він складається.

Бізнес-план містить з такі елементи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бізнес-планування у сільському туризмі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі
  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ