Як уже зазначалося можна помітити значне зацікавлення відпочинком у сільській місцевості, яка туристично приваблива. Це зазвичай пов'язано зі створенням альтернативної моделі щодо масового туризму. Опинившись у селі, люди очікують відпочинку в екологічно чистому середовищі, подалі від міської метушні, шуму, інтенсивного ритму життя. Щоденне перебування у місцях великого скупчення людей, проживання у багатоквартирних будинках усе частіше породжує потребу поїздки у село. Міський спосіб життя характеризується надзвичайним динамізмом, який зумовлений інтенсивністю праці, спричинює стреси, тобто негативні реакції організму на дію загрозливих чинників середовища. До цих чинників належать: відсутність руху, загазоване повітря, шум, невідповідні умови праці, порушення сну, конфлікти з людьми. Ці чинники з часом доходять до критичної межі, тому можна сподіватися у суспільстві зворотного руху, тобто ліквідації негативних наслідків завдяки організації відпочинку у спосіб, який гарантуватиме сповільнення життєвого темпу за одночасної духовної активізації у середовищі, яке характеризується тишею і спокоєм. Село — це місце, де можуть бути реалізовані потреби й сподівання відпочинкового типу. Людина, яка мешкає у великому місті, часто буває самотньою, що зумовлене життям у великій агломерації, де поширена повна анонімність, нерозпізнаваність. Перебування у сільському середовищі може істотно змінити стан речей. З огляду на обмежену кількість людей, які тут мешкають, турист стає об'єктом уваги і зацікавлення. Городяни бувають часто вражені надзвичайною гостинністю господарів, яку дуже цінують.
На форму відпочинку впливають також інші чинники. Одним із них є вид та умови виконуваної професійної роботи. Цивілізаційний і технологічний поступ спричинив те, що жителі міст виконують свої службові обов'язки в умовах, які далекі від ідеальних. На вибір форми відпочинку впливає також вид праці — інтелектуальна або фізична. Можна припустити, що особи, котрі працюють інтенсивно фізично, обиратимуть менш активні форми відпочинку (принаймні спочатку), а люди, які виконують роботу, що вимагає інтенсивних людських контактів, на деякий час захочуть їх обмежити.
Важливе значення має вплив матеріального статусу господарів на розвиток сільського туризму. Достатньо поширеним є твердження, що сільський туризм приваблює, насамперед, низькими витратами. Однак реальність є дещо іншою. Незважаючи на певні проблеми, спостерігається систематичне зростання рівня сімейних доходів, що робить доступними значно дорожчі форми відпочинку. Однак виявляється, що відвідування села все частіше стає свідомим вибором, а не лише фінансовою необхідністю. Не до кінця правдивим є переконання, що популярність перебування у сільській місцевості залежить лише від покращення якості послуг і стандарту туристичної інфраструктури. Не варто також відштовхуватися від досить частого переконання, що "чим гірше, тим краще". Агротуристичне господарство ніколи не буде і не повинна конкурувати з комфортабельним готелем чи пансіонатом у популярній відпочинковій місцевості. Однак вона має гарантувати таку високу якість послуг, щоби не відлякувати потенційних клієнтів, особливо коли йдеться про естетичні й санітарні умови.
Важливим для сільського туризму фактом є те, що у багатьох випадках він сприяє інтеграції родинних стосунків. Одним з основних мотивів поїздки у село є бажання створити для сім'ї умови для регенерування сил у екологічно чистому середовищі. Передусім це стосується дітей дошкільного віку. Цей мотив дає їм низку шансів і можливостей, але й вимагає сумлінного виконання обов'язків щодо організації їх вільного часу, місць розваг тощо.
Друга група туристів, зацікавлених у сільському відпочинку, — це люди старшого покоління. Вони знаходять для себе не лише гарні краєвиди, тишу і спокій, а й дуже важливу для літніх людей приязну атмосферу і можливість щирих, ґречних контактів. Безсумнівно, велике значення для формування течій сільського туризму мають зацікавлення, що втілюються у так званому спеціалізованому туризмі, до якого належить полювання, спостереження за дикими тваринами і птахами, рибальство, або також у кваліфікованому туризмі, який охоплює любителів катання на лижах, каное та все більш популярні верхову їзду і велосипедні прогулянки. Індивідуальні зацікавлення потенційних туристів можуть стати основою спеціалізації окремих селянських господарств у прийнятті відповідних груп гостей.
Приймаючи рішення щодо організації агротуристичного господарства, потрібно брати до уваги елементи географічного, природного і культурного оточення, тобто сільського туристичного простору (рис.1.2) . Вони забезпечують туристичну атракційність певного регіону, що у свою чергу впливає на вибір відповідної стратегії розвитку господарства, яке надає послуги сільського туризму.
Потрібно зауважити, що туризм на територіях, які віддавна визнані туристично атракційними, розвивається в дещо інший спосіб. Особливості виявляються не лише в інтенсивності туристичного руху (він є більш масовий), а й у виді нічліжної бази та супутньої інфраструктури (вищий стандарт і широкий вибір послуг) або способів проведення туристами часу (можливості організації розваг). Згадані переваги курортних територій зумовлюють їх відвідання туристами з визначеними сподіваннями, які ґрунтуються на "міських" типах поведінки. У свою чергу, на територіях передгірного і гірського природного просторового характеру розвиток туризму розуміють як поєднання таких елементів, як тиша, гармонія краєвидів, чисте природне середовище, прихильність і відкритість господарів, що й становить його основну вартість. Плекання цих ознак потрібно визнати пріоритетним, оскільки місць, де вони трапляються стає все менше, а їхня краса і простота, мабуть, будуть все більш потрібні людям.
Рис. 1.2. Концептуальна модель сільського туризму
Розвиток сільського туризму має на меті активізацію сільських територій, їх багатофункціональне господарське використання, адже сприяє залученню додаткових засобів і вільних ресурсів, які не задіяні взагалі або використовувалися невеликою мірою, а також створення передумов для ведення підприємницької діяльності. Розвиток туризму особливо корисний для територій з природними і культурними цінностями, багатих на народні традиції, з відповідною інфраструктурою[1].
Турист, крім розміщення, потребує й інших послуг, які створюють йому відповідний комфорт відпочинку. Отже, зростає значення торгівлі, народних ремесел, транспорту, охорони здоров'я, зв'язку тощо. Забезпечення цих потреб вимагає відповідно створення нових робочих місць, переважно для місцевого населення. Більшість цих послуг може надавати власник сільської садиби самостійно (наприклад, послуги з харчування, заняття з кінної верхової їзди тощо). Необхідно при цьому наголосити, що для сільського населення (передусім селян) туристична діяльність не є простим заняттям. Вона вимагає певної віддачі, перепрофілювання і пізнання принципів створення туристичного продукту, починаючи від складання бізнес-плану і закінчуючи пізнанням потреб туристів і вмінням їх задовольняти. У зв'язку з цим зростає значення дорадництва і навчальної діяльності у цій сфері.
Сільський туризм у більшості країн є невід'ємною складовою комплексного соціально-економічного розвитку села та одним із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Сільський туризм стимулює розвиток малого підприємництва, дає певні підстави для диверсифікації підприємницької діяльності у селах, створює нові робочі місця. Він також сприяє покращенню рівня життя мешканців певної території, стимулює підвищення якості надання туристичних послуг, забезпечує дбайливе ставлення до довкілля.
Але для того, щоби розвивався туризм у сільській місцевості, необхідно формувати його господарський механізм: організаційні, економічні та правові аспекти діяльності. Найбільше уваги потрібно приділяти організації скоординованих відносин між учасниками (суб'єктами сільського туризму). Потребують вирішення питання оподаткування, тарифів на житлово-комунальні послуги, безпеки, системи маркетингу, гарантій щодо прийому й обслуговування гостей.
Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи сільського туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.
