До найважливіших виробничих внутрішніх чинників належать: трудові ресурси, розташування, матеріальне забезпечення, спеціалізація і стан господарства.
Трудові ресурси, якими володіє господарство, мають важливе значення для успішної діяльності в сільському туризмі. Необхідно пам'ятати, що туристична діяльність полягає у наданні послуг туристам і вимагає певної психологічної схильності та відповідного фізичного стану, а також додаткових інтелектуальних здібностей і вмінь. Цими ознаками мають володіти, хоча б невеликою мірою, також інші члени селянської сім'ї, які матимуть контакт з туристами. Необхідним критерієм для надання агротуристичних послуг є ствердні відповіді на такі запитання:
Як ставишся до інших людей? Як їх трактуєш? Чи любиш розмовляти з людьми? Чи маєш терпіння їх слухати? Чи зможеш зрозуміти їх потреби і мрії?
Чи маєш добре здоров'я й психологічну рівновагу? Чи зможеш бути завжди усміхненим, тактовним і гостинним, навіть коли втомлений?
Чи можеш сподіватися на допомогу родини? Яким є ставлення сім'ї до гостей?
Чи маєш підприємницьку схильність? Чи здатний "добре" продавати? Чи зможеш підрахувати фінансові витрати й доходи?
Чи "знаєшся на людях"? Чи вмієш добрати собі добрих помічників?
Чи знаєш історико-культурні об'єкти, які розташовані у найближчій околиці, чи зможеш зацікавити ними інших?
Чи маєш якийсь досвід активної рекреації? Чи вмієш їздити верхи, керувати возом або бричкою?
Чи маєш будь-які інші "незвичайні" вміння, наприклад, ремісничі, ковальські, чи опанував професією, яка занепадає, тощо? Чи любиш природу й тварин?
Чи дотримуєшся гігієни, підтримуєш чистоту й порядок на подвір 'ї? Чи маєш почуття естетики?
Чи любиш і вмієш куховарити?
Чи любиш пізнавати нове, вчитися, здобувати нову кваліфікацію й використовувати набуті знання у практичній діяльності?
Чи хтось із членів сім'ї володіє іноземною мовою?
Очевидно неможливо, щоби всі відповіді були категорично ствердними, однак важливо правильно оцінити свої схильності й можливості, а також членів сім'ї. Об'єктивна оцінка допоможе уникнути подальших розчарувань, а також прийняти остаточне рішення щодо ведення агротуристичної діяльності.
Розміщення, матеріальне забезпечення, спеціалізація господарства мають важливе значення в контексті розвитку агротуристичної діяльності. З практичного досвіду сільського туризму до такого виду відпочинку краще надаються відокремлені, традиційні господарства, які характеризуються відкритою забудовою, не надто великі й механізовані, неоднорідні з огляду на тваринництво й рослинництво. Великі господарства, які ведуть сільськогосподарську діяльність інтенсивними методами, не володіють, як правило, необхідними атракціями для гостей, такими як свійські й домашні тварини, город, сад; у них складно придбати продукти харчування домашнього виробництва.
До інших важливих чинників належить майновий стан господарства. Туристи набагато охочіше приїжджають до доглянутого, впорядкованого й безпечного об'єкта, в якому знаходять підготовлені для них місця, наприклад, альтанку, місце для вогнища, дитячий майданчик тощо. Необхідно зауважити, що йдеться не лише про стандарт кімнат для проживання, а й про стан усіх будівель, споруд і забезпечення господарства. Естетика садиби селянина загалом набуває все більшого значення у виборі селянського господарства, яке надає послуги сільського туризму.
Зовнішні чинники на противагу внутрішнім характеризуються тим, що можливість впливу на них є значно обмеженою. Однак вони можуть виконувати важливу стимуляційну або, навпаки, гальмівну функцію у розвитку сільського туризму. Найважливішими зовнішніми чинниками є наявність сільських краєвидів і стан природного середовища. Найвигідніші з цього погляду умови мають села, які розташовані у мальовничій місцевості, а не на деградованих землях, та в екологічно чистому середовищі, з чистими річками та озерами (або близькістю до моря), лісами чи горами. Усе більшого значення набирає в сільському туризмі культурний чинник, на який накладається архітектурна забудова села, яка відповідає регіональному стилю, масштабам і характеру традиційного будівництва й використовуваних матеріалів.
Наступним важливим зовнішнім чинником, який зумовлює розвиток сільського туризму, є стан загальної інфраструктури. До нього належать наявність і технічний стан газо- й водопроводів, каналізації, очисних споруд, телекомунікаційна й транспортна інфраструктура, а також сміттєзвалища побутових відходів. З огляду на специфіку сільського туризму, в основу якого покладено бажання "втекти" від цивілізації на лоно природи, найбільшу увагу потрібно приділити організації охорони навколишнього середовища.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
