Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

Сільський туризм

До найважливіших виробничих внутрішніх чинників належать: трудові ресурси, розташування, матеріальне забезпечення, спеціалізація і стан господарства.

Трудові ресурси, якими володіє господарство, мають важливе значення для успішної діяльності в сільському туризмі. Необхідно пам'ятати, що туристична діяльність полягає у наданні послуг туристам і вимагає певної психологічної схильності та відповідного фізичного стану, а також додаткових інтелектуальних здібностей і вмінь. Цими ознаками мають володіти, хоча б невеликою мірою, також інші члени селянської сім'ї, які матимуть контакт з туристами. Необхідним критерієм для надання агротуристичних послуг є ствердні відповіді на такі запитання:

Як ставишся до інших людей? Як їх трактуєш? Чи любиш розмовляти з людьми? Чи маєш терпіння їх слухати? Чи зможеш зрозуміти їх потреби і мрії?

Чи маєш добре здоров'я й психологічну рівновагу? Чи зможеш бути завжди усміхненим, тактовним і гостинним, навіть коли втомлений?

Чи можеш сподіватися на допомогу родини? Яким є ставлення сім'ї до гостей?

Чи маєш підприємницьку схильність? Чи здатний "добре" продавати? Чи зможеш підрахувати фінансові витрати й доходи?

Чи "знаєшся на людях"? Чи вмієш добрати собі добрих помічників?

Чи знаєш історико-культурні об'єкти, які розташовані у найближчій околиці, чи зможеш зацікавити ними інших?

Чи маєш якийсь досвід активної рекреації? Чи вмієш їздити верхи, керувати возом або бричкою?

Чи маєш будь-які інші "незвичайні" вміння, наприклад, ремісничі, ковальські, чи опанував професією, яка занепадає, тощо? Чи любиш природу й тварин?

Чи дотримуєшся гігієни, підтримуєш чистоту й порядок на подвір 'ї? Чи маєш почуття естетики?

Чи любиш і вмієш куховарити?

Чи любиш пізнавати нове, вчитися, здобувати нову кваліфікацію й використовувати набуті знання у практичній діяльності?

Чи хтось із членів сім'ї володіє іноземною мовою?

Очевидно неможливо, щоби всі відповіді були категорично ствердними, однак важливо правильно оцінити свої схильності й можливості, а також членів сім'ї. Об'єктивна оцінка допоможе уникнути подальших розчарувань, а також прийняти остаточне рішення щодо ведення агротуристичної діяльності.

Розміщення, матеріальне забезпечення, спеціалізація господарства мають важливе значення в контексті розвитку агротуристичної діяльності. З практичного досвіду сільського туризму до такого виду відпочинку краще надаються відокремлені, традиційні господарства, які характеризуються відкритою забудовою, не надто великі й механізовані, неоднорідні з огляду на тваринництво й рослинництво. Великі господарства, які ведуть сільськогосподарську діяльність інтенсивними методами, не володіють, як правило, необхідними атракціями для гостей, такими як свійські й домашні тварини, город, сад; у них складно придбати продукти харчування домашнього виробництва.

До інших важливих чинників належить майновий стан господарства. Туристи набагато охочіше приїжджають до доглянутого, впорядкованого й безпечного об'єкта, в якому знаходять підготовлені для них місця, наприклад, альтанку, місце для вогнища, дитячий майданчик тощо. Необхідно зауважити, що йдеться не лише про стандарт кімнат для проживання, а й про стан усіх будівель, споруд і забезпечення господарства. Естетика садиби селянина загалом набуває все більшого значення у виборі селянського господарства, яке надає послуги сільського туризму.

Зовнішні чинники на противагу внутрішнім характеризуються тим, що можливість впливу на них є значно обмеженою. Однак вони можуть виконувати важливу стимуляційну або, навпаки, гальмівну функцію у розвитку сільського туризму. Найважливішими зовнішніми чинниками є наявність сільських краєвидів і стан природного середовища. Найвигідніші з цього погляду умови мають села, які розташовані у мальовничій місцевості, а не на деградованих землях, та в екологічно чистому середовищі, з чистими річками та озерами (або близькістю до моря), лісами чи горами. Усе більшого значення набирає в сільському туризмі культурний чинник, на який накладається архітектурна забудова села, яка відповідає регіональному стилю, масштабам і характеру традиційного будівництва й використовуваних матеріалів.

Наступним важливим зовнішнім чинником, який зумовлює розвиток сільського туризму, є стан загальної інфраструктури. До нього належать наявність і технічний стан газо- й водопроводів, каналізації, очисних споруд, телекомунікаційна й транспортна інфраструктура, а також сміттєзвалища побутових відходів. З огляду на специфіку сільського туризму, в основу якого покладено бажання "втекти" від цивілізації на лоно природи, найбільшу увагу потрібно приділити організації охорони навколишнього середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності
  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ