Метою дорадчої, чи консультативної діяльності як форми надання допомоги селянам є пошук і опрацювання відповідної для господарства концепції розвитку сільського туризму з урахуванням його засобів, ситуації на ринку, чинного законодавства та можливих ризиків під час її реалізації.
Дорадництво слугує людині певною психологічною підтримкою у невизначеній ситуації, з якої вона намагається вийти, шукаючи допомоги в іншої людини (дорадника). Ефективне дорадництво залежить від глибоких фахових знань та від уміло підібраної консультативної методології, яка пристосована до ситуації з надання визначених порад. Останнім часом дорадництво трактується як маркетингова діяльність, що оцінюється за очевидним вкладом дорадника й поступом у питаннях досягнення підприємницького успіху.
На думку багатьох фахівців, туризм є галуззю, що динамічно розвивається і може пожвавити сільські райони. З розвитком туризму на селі пов'язані сподівання на :
• розширення можливостей зайнятості й одержання додаткових доходів мешканцями села, котрі надавали б як основні (розміщення), так і додаткові туристичні послуги: харчування, торгівля, ремесло, народні промисли тощо і у такий спосіб збільшували доходи жителів села і зменшували їхню залежність від одержання доходів із сільського господарства;
• безпосередню реалізацію своїх продуктів для отримання доходу, що вимагатиме збільшення виробництва, розширення асортименту і переробки та підвищення якості пропонованих товарів;
• використання традиційних селянських будівель для розширення туристичної бази, що сприятиме збереженню багатьох пам'яток сільської архітектури;
• поліпшення локальної інфраструктури завдяки необхідності підвищення стандарту туристичних послуг: водопровід, каналізація, дороги, телефонізація, громадський транспорт, туристичні маршрути тощо, котрі своєю чергою сприятимуть підвищенню якості життя на селі;
• пробудження місцевого патріотизму завдяки повазі з боку приїжджих до культурних традицій села, що сприятиме піклуванню селян про місцеву архітектуру, повазі до культурних пам'яток, ремесла, кулінарного мистецтва і стимулюватиме турботу про чистоту та естетику села;
• стимулювання розвитку особистості мешканців села внаслідок прямих контактів з людьми іншого стилю життя; необхідність виконувати нові завдання, пов'язані з обслуговуванням туристів, а також підвищення кваліфікації, надбання нового досвіду.
Підприємницький підхід до сільського туризму вимагає змін у свідомості селянина, набуття додаткових умінь у сфері управління й продажів, пізнання маркетингових заходів та мислення категоріями клієнта.
Насамперед серед селян та їх сімей необхідно провести роботу щодо усвідомлення потреби й ролі сільського туризму у господарстві. Початківця сільського туризму до нових взірців господарювання найчастіше спонукають економічні потреби (прагнення збільшення дохідності господарства) та суспільні потреби (бажання вирізнятися, посісти певне місце у сільському середовищі, впливати на громадську думку).
Тому однією з причин, яка зумовлює формування у сільської спільноти агротуристичного інтересу, його адаптації, є утвердження у цьому середовищі позитивних переконань щодо згаданої форми відпочинку. Передусім йдеться про переконаних симпатиків сільського туризму, які походять з того самого сільського оточення, в якому буде організована ця діяльність. Такі особи будуть швидше сприйняті у селянській спільноті, оскільки визнаватимуться "за своїх". їхні дії мають враховувати традиції середовища, позицію місцевих авторитетів та виправдовувати сподівання сільських жителів на спільне досягнення певних економічних результатів, оскільки агротуристичні господарства, які мають очевидні ефекти, заохочують до наслідування та впровадження інновацій з інших видів туризму. Відсутність такого переконання у свідомості селян зміцнює позицію неприхильності, чи несприйняття, спричиняє опір до сільського туризму. У такій ситуації важлива роль дорадників, які мають розтлумачити селянам та їх сім'ям доцільність прийняття рішення щодо надання туристичних послуг у своєму господарстві.
Функції дорадництва стосуються таких основних напрямів:
1. Мотивування й допомога у прийнятті рішення. Відомо, що сільський туризм становить додаткове джерело отримання доходів на селі. Завданням дорадників є роз'яснення й спонукання селян до цієї діяльності та допомога їм у процесі прийняття рішення щодо перепрофілювання.
Дорадник у своїй роботі послуговується такою інформацією:
• кількість кімнат, які можуть бути призначені для гостей;
• розміщення господарства;
• початкові інвестиції;
• можливості залучення кредитних ресурсів, дотації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів“ на сторінці 1. Приємного читання.
