ПЕРЕДМОВА

Сільський туризм

• необхідності збереження рівноваги у задоволенні потреб відвідувачів і відвідуваних;

• повазі щодо матеріальної та духовної культури місцевого населення;

• взаємній економічній вигоді, тобто низьких витратах відпочинку з одного, а додатковому доході з іншого боку.

Синтетичне порівняння відмінностей між тогочасним масовим туризмом, який іноді називають комерційним, та альтернативним туризмом зробив Л. Дерной[2] (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 ОЗНАКИ МАСОВОГО І АЛЬТЕРНАТИВНОГО ТУРИЗМУ

Масовий туризмАльтернативний туризм
Комерційне підприємствоДомогосподарство
Централізована система управлінняСімейний уклад
Дохід підприємстваДохід для жителів і села
Вразливість на коливання кон'юнктуриЕластичність
Основне джерело доходу фірмиДодаткове джерело доходу
Пропонує туристичні продуктиДає можливість гостям брати участь у щоденному житті родини і села
Допускає і навіть спричинює напругу між туристами та місцевою спільнотоюДає можливість порозумітися, налагодити приятельські стосунки
Високі ціни, відповідний стандартНизькі ціни, різні умови
Ізоляція туристів щодо місцевого життяДає змогу брати участь у місцевих заходах, подіях
ЦентралізаціяДецентралізація
Вимагає значних інвестицій, іноді бюджетних коштівВимагає невеликих інвестицій, переважно за рахунок власних заощаджень
Основна база розміщення — готеліПереважаюча база розміщення — приватний житловий сектор
Відтік доходів з туристичного регіонуСукупний капітал залишається у регіоні
Швидке споживання природних благ спричинює їх деградаціюБезпосередній контакт з природою, бережливе ставлення до довкілля
Анонімний контакт туриста з працівникомОсобиста участь у житті господаря і господарських процесах
Відтік робочої сили у сферу туризмуТуризм сприяє розвитку інших галузей народного господарства
Пасивний відпочинок у комфортних умовахАктивний відпочинок
Основна мета — прибутокПеревага не лише матеріальна, а й у збереженні життєвих цінностей

Основна ідея альтернативного туризму полягає у налагодженні контактів з населенням туристичної дестинації. Це прагнення туристів пізнати історію, культуру, економіку відвідуваної країни чи регіону, а також спосіб життя мешканців, тобто чогось більшого, ніж традиційні "чотири s": sun, sea, sand, sex (сонце, море, пісок, секс). Ці критерії заміняють нові "s", а саме: sport, sightseeing, shoping, sound (спорт, краєзнавство, торгівля, здоров'я). Необхідно зазначити, що важливою проблемою є задоволення потреб різних верств населення, турбота про автентичність культури і суспільні цінності місцевої спільноти.

Замість швидких транспортних засобів, комфортного розміщення, традиційної кухні альтернативний туризм пропонує свободу в самоорганізації подорожі, нічліг у приватних помешканнях і регіональну кухню. Його учасник уникає гонитви за сувенірами, походів стандартними маршрутами і модного спорядження. Він надає перевагу враженням, переживанням, сприйняттю локальних звичаїв, вбрання і кухні.

Характерною ознакою альтернативного туризму є складність його організації. На противагу масовому, альтернативний туризм вимагає від прихильників фізичних і розумових (духовних) зусиль; іноді його ототожнюють з кваліфікованим туризмом. Туристичні послуги відвідувачам надають особи різних професій (аграрії, працівники сфери побутового обслуговування, вчителі тощо), які постійно проживають у сільській місцевості. Обслуговуючий персонал масового туризму (інструктори, покоївки, офіціанти, екскурсоводи тощо) є представниками туристичного сектору і володіють спеціально набутим фахом та кваліфікаційним рівнем4. Тому учасник альтернативного туристичного руху має пройти відповідну підготовку, постійно самовдосконалюватися, творчо підходити до справи.

Описані тенденції світового туризму також характерні для України. Альтернативний, у тому числі сільський, туризм отримує все більше прихильників, які у пошуку відпочинку надають перевагу :

• відпочинку у віддалених від основних туристичних центрів місцях з самоорганізацією вільного часу;

• різним видам відпочинку та набуттю спеціалізованих умінь, що пропонуються на сільських територіях;

• індивідуальним, незалежним подорожам з метою відкриття нових територій і об'єктів.

Відповідно до наведених вище ознак, яким має відповідати альтернативний туризм, до нього можна віднести декілька видів туризму, що схематично зображено на рис. 1.1.

Сільський туризм узгоджується з багатьма пріоритетами альтернативного туризму, а саме: підтримує добробут місцевого населен

Види альтернативного туризму

Рис. 1.1. Види альтернативного туризму

ня, використовує існуючий вільний житловий фонд селян, надає туристам сільськогосподарські продукти, вирощені й перероблені за традиційними технологіями. Він є приводом для приїжджих глибше пізнати сільське середовище, його культуру, традиції, звичаї, забуті обряди. Іноді селяни наголошують на важливості проблематики охорони природи, впливаючи своїми поглядами і прикладами на поведінку та спосіб перебування туристів, і водночас збагачують свій світогляд завдяки контактам з приїжджими.

За умови пристосування пропозиції до окремих вимог клієнтів сільський туризм може бути підґрунтям для розвитку інших форм альтернативного туризму — культурного і агроекотуризму, а також багатьох видів кваліфікованого туризму (кінний, винний, кулінарний тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА
  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ