Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

Правове регулювання туристичної діяльності

Міжнародне співробітництво передбачає співпрацю та координацію дій з розвитку туристичної діяльності між кількома країнами. Формами такого співробітництва є міжнародні конференції, асамблеї, конгреси, форуми, наради та інші організаційні заходи.

Міжнародна конференція - це зустріч офіційних представників кількох держав для обговорення питань, що представляють взаємний інтерес. Як правовий інститут міжнародні конференції мають багато спільного з міжнародними організаціями. Конференції скликаються з ініціативи однієї або кількох держав чи міжнародної організації. Скликанню конференції передують переговори, під час яких узгоджуються час і місце проведення, коло учасників, попередній порядок денний. Організація роботи конференції визначається регламентами, що затверджуються учасниками конференції або керівництвом певної міжнародної організації.

В залежності від мети проведення міжнародні конференції можна поділити на такі види:

• 1. Конференції скликані винятково для розробки міжнародного договору. Такі конференції завершуються схваленням міжнародного договору або прийняттям резолюції про його відкритість до підписання. У цьому випадку юридична природа акта конференції має разовий характер, оскільки джерелом міжнародного права стає договір як підсумок дій суб'єктів міжнародного права з його розробки, підписання та надання обов'язкової чинності.

• 2. Конференції присвячені контролю за станом виконання вже діючого міжнародного договору. У цьому випадку завдання конференції полягає у заслуховуванні інформації або звітів, внесенні змін або доповнень до міжнародного договору, підведенні підсумків та формулюванні рекомендацій державам, які беруть участь у міжнародному договорі.

• 3. Конференції організовані для виявлення, розгляду, аналізу та вирішенню нових проблем. Результатом цього виду конференцій є прийняття підсумкового документа певного змісту, наприклад: рекомендації державам-учасникам, розробка правил поведінки або діяльності, рекомендації щодо взаємовідносин окремих держав тощо [30, с. 376].

Юридична природа підсумкових актів міжнародних конференцій також різна. Акти міжнародних конференцій можуть:

• носити рекомендаційний характер для держав-учасниць (такі акти допомагають у процесі подальшої розробки міжнародних договорів, однак не є джерелами міжнародного права);

• свідчити про відкритість міжнародного договору до підписання (призначення такого акта розкривається лише у процедурному супроводі вступу міжнародного договору в силу);

• виступати самостійним джерелом міжнародного права [30, с. 376]. Найважливішу роль в процесі регулювання міжнародного туризму

відіграли наступні конференції:

• 1963 р. у Римі (Італія) Конференцією ООН з міжнародного туризму та подорожей схвалено "Загальну резолюцію з розвитку туризму", яка рекомендувала державам спростити встановлені туристичні формальності;

• 1970 р. у Мехіко (Мексика) на Генеральній Асамблеї Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій прийнято рішення про створення Всесвітньої туристичної організації та затверджено її статут;

• 1980 р. у Манілі (Філіппіни) проведено Всесвітню конференцію ВТО з міжнародного туризму, результатом роботи якої стала "Манільська декларація зі світового туризму";

• 1982 р. у Мексиці проведено Всесвітню нараду ВТО з міжнародного туризму, результатом роботи якої став "Документ Акапулько", який затвердив концепцію та основні напрями подальшого співробітництва держав у сфері міжнародного туризму;

• 1985 р. на шостій сесії Генеральної Асамблеї ВТО у Софії (Болгарія) схвалено "Хартію туризму", складовою частиною якої став "Кодекс туриста";

• 1989 р. у Гаазі (Нідерланди) прийнято "Гаазьку декларацію з туризму", в якій було відзначено місце туризму в соціально-економічному житті всіх країн та народів світу;

• 1991 р. на дев'ятій сесії Генеральної Асамблеї ВТО у Буенос-Айресі (Аргентина) прийнято "Резолюцію зі спрощення подорожей, безпеки та захисту туристів";

• 1995 р. у Естерсунді (Швеція) проведено Міжнародну конференцію з безпеки туризму та зменшення ризиків у подорожах, підсумком якої стало вироблення державами взаємоприйнятних і погоджених варіантів вирішення цієї проблеми;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму
  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список