Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

Правове регулювання туристичної діяльності

Модернізація освіти в Україні зумовлена процесами глобалізації, інтернаціоналізації світового господарства, інтеграції європейської спільноти, соціально-економічними та політичними змінами у нашій державі. Сучасні тенденції розвитку науки та освіти, інтенсифікація життєдіяльності, трансформації на ринку праці спонукають до розробки ефективних методів підготовки конкурентоспроможних професіоналів, здатних забезпечувати прогресивний поступ суспільства.

Якісна професійна підготовка сучасного фахівця має визначальне значення для успішного розвитку будь-якої країни. В наш час збільшується потреба у професіоналах з глибоким знанням останніх досягнень науки і технологій, що є одним із важливих факторів сприяння економічному зростанню економіки країни та досягненню позитивних зрушень у соціальній та культурній сферах.

Результативність даного процесу значною мірою залежить від ефективності державного управління системою вищої освіти, що виявляється у зростанні якості освіти, конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці, їх працевлаштування за фахом, закріпленості на робочому місці, задоволеності умовами навчання, а також різнобічному розвитку особистості.

Традиційно до компетенції органів державного управління відноситься цілий ряд важливих функцій по управлінню системою вищої освіти. Найважливішими серед них є законодавча функція, а також фінансове забезпечення вищих навчальних закладів.

Парламент країни безпосередньо розглядає та затверджує всі законопроекти у сфері вищої освіти, які розробляються і надаються йому Міністерством освіти і науки України, а також приймає рішення про внесення змін чи поправок у діюче законодавство.

До повноважень органів державного управління відносяться такі питання, як встановлення нормативів кількості студентів у різних навчальних закладах, перш за все в університетах, визначення переліку напрямів підготовки та за необхідності обмеження набору студентів на певні спеціальності.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про туризм", професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів у галузі туризму здійснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в порядку, визначеному законодавством. Підготовка окремих категорій фахівців туристичного супроводу (гідів-перекладачів, екскурсоводів, спортивних інструкторів, провідників тощо), які не потребують здобуття громадянами професійно-технічної або вищої освіти зі здобуттям кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, може здійснюватися у встановленому порядку юридичними або фізичними особами.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у галузі туризму, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації, затверджує перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційні вимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу [68].

Наукові дослідження розвитку туризму проводяться з метою:

• наукового забезпечення державної політики в галузі туризму, прогнозування та визначення перспектив його розвитку;

• встановлення методик класифікації та оцінки туристичних ресурсів, режиму їх охорони, збереження та відновлення, порядку використання;

• обліку гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

• розробки пропозицій щодо проектів державних цільових, регіональних та місцевих програм розвитку туризму, а також щодо визначення ліцензійних умов та переліку посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційних вимог щодо них, удосконалення професійної підготовки фахівців у сфері туристичної діяльності тощо [68].

Ф.К. Федорченко вважає, що професійна кваліфікація працівника сфери туризму залежить як від загальної, так і від спеціальної підготовки, зорієнтованої на існуючу практику, світовий досвід та стандарти гостинності. Відповідність змісту навчання вимогам майбутньої професійної діяльності, зв'язок навчання з виробничою практикою, навчання на робочому місці, взаємозв'язок теоретичних курсів із практичними предметами, тривале стажування на робочих місцях під час навчання у вищому навчальному закладі формують основу висококваліфікованих спеціалістів сфери туризму за кордоном [125, с. 207].

Аналіз іноземного досвіду підготовки фахівців для сфери туризму в країнах з розвиненою економікою, дозволяє зробити такі висновки:

• 1. Підготовка кадрів здійснюється великими туристичними або готельними комплексами, які мають свої навчальні та тренінгові центри. Фінансування на 60-80% здійснюється за рахунок підприємств, які входять у такі комплекси.

• 2. Практика в туристичному підприємстві, закладі готельного або ресторанного господарства є важливою складовою частиною навчального процесу, при цьому співвідношення кількості теоретичних та практичних занять є рівним.

• 3. Навчання майбутнього фахівця починається з моменту, коли встановлено потребу в ньому конкретного підприємства, тобто існує певна гарантія його працевлаштування після закінчення навчання.

• 4. Навчальний план підготовки фахівця складається з урахуванням потреб підприємства-замовника, навчальний заклад повинен забезпечити виконання цього навчального плану.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства
  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список