Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

Правове регулювання туристичної діяльності


Історія створення ЮНВТО


Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) - спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй та провідна міжнародна організація у сфері туризму. Основними міжнародно-правовими формами діяльності ЮНВТО є проведення конференцій та нарад з питань розвитку туризму. Станом на кінець 2014 р. до складу Організації прийнято 156 країн, 6 територій, а також понад 400 членів, що приєдналися, серед яких органи державної влади, туристичні, готельні та ресторанні асоціації, авіакомпанії, туроператори, навчальні заклади туристичного профілю тощо [9].

Розташування країн-членів ЮНВТО по регіонах світу

Рис. 2.1. Розташування країн-членів ЮНВТО по регіонах світу

Історія створення Всесвітньої туристичної організації розпочалася ще у 1925 р., коли в Гаазі (Нідерланди) був скликаний Міжнародний конгрес офіційних туристичних асоціацій. У 1934 р. цей заклад змінив свою назву на Міжнародний союз офіційних організацій з пропаганди туризму (МСООПТ), а після Другої світової війни (1947 р.) його було перетворено на Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО) з штаб-квартирою у Женеві (Швейцарія). МСОТО на той час виконував функцію технічної неурядової організації, до складу якої входило 109 національних туристичних адміністрацій та 88 асоційованих членів, які представляли інтереси приватних та громадських організацій [1, с. 7].

У 1967 р. держави-члени МСОТО запропонували перетворити його на спеціальний міжурядовий орган, уповноважений на світовому рівні вирішувати усі нагальні питання, пов'язані з розвитком міжнародного туризму. В 1969 р. Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято відповідну резолюцію щодо провідної ролі, яку повинен відігравати у майбутньому трансформований Міжнародний союз офіційних туристичних організацій в рамках системи Організації Об'єднаних Націй.

На виконання цієї резолюції в травні 1975 р. у Мадриді (Іспанія) МСОТО було реорганізовано у Всесвітню туристичну організацію. Секретаріат ВТО на запрошення іспанського уряду, розташувався в столиці цієї країни. У 1976 р. Всесвітня туристична організація отримала статус Виконавчої агенції Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), а у грудні 2003 р. - спеціалізованої установи ООН [1, с. 8].

Нині ЮНВТО відіграє вирішальну роль у розвитку та пропаганді сталого і доступного туризму, покликаного сприяти економічному піднесенню, міжнародному взаєморозумінню, миру, добробуту, взаємоповазі, а також реалізації основних прав і свобод громадян незалежно від раси, статі, мови та релігії. ЮНВТО є каталізатором процесів розвитку технічного обміну та міжнародного співробітництва, стимулювання та розширення партнерства між державними і приватними організаціями.

ЮНВТО сприяє реалізації положень Глобального етичного кодексу туризму, що дозволяє країнам-членам Організації максимально використовувати економічний, соціальний та культурний вплив туризму, а також повністю використовувати його переваги, мінімізуючи при цьому негативні наслідки туризму для соціальної сфери та екології.


Структура та керівні органи ЮНВТО


Члени ЮНВТО поділяються на наступні три категорії: дійсні члени, асоційовані члени та члени, що приєдналися.

Статус дійсного члена доступний для всіх суверенних держав. Статус асоційованого члена надається територіям, які не мають право реалізації своїх зовнішніх відносин. Території можуть стати асоційованими членами, якщо їх кандидатури попередньо схвалені урядом держави, до якої вони належать. Членами, що приєдналися до Організації, можуть бути підприємства, установи та заклади, які безпосередньо працюють у сфері туризму або в суміжних галузях. До них належать туроператори, авіакомпанії, транспортні підприємства, готелі, ресторани, банківські установи, страхові компанії, консультаційні центри та ін.

Керівними органами Всесвітньої туристичної організації є: Генеральна Асамблея, Виконавча Рада, Регіональні комісії, Комітети та Секретаріат.

Найвищий орган ЮНВТО - Генеральна Асамблея - збирається один раз на два роки для обговорення бюджету та програми діяльності Організації. Генеральна Асамблея складається з делегатів країн-членів ЮНВТО, які мають право постійного голосу. Під час голосування кожен дійсний член має один голос. Рішення з усіх питань ухвалюють переважно більшістю голосів присутніх дійсних членів. Асоційовані члени, а також члени, що приєдналися та представники інших міжнародних туристичних організацій беруть участь у роботі Генеральної Асамблеї в якості спостерігачів (без права голосу). Раз на чотири роки члени Генеральної Асамблеї (за пропозицією Виконавчої Ради) обирають Генерального секретаря ЮНВТО [16, с. 72].

У роботі Генеральної Асамблеї беруть участь представники Комітету асоційованих членів, який складається із трьох груп:

• група туристичних центрів, яка об'єднує територіальні органи з управління туризмом;

• група з освіти, яка об'єднує наукові та освітні організації;

• професійна група, яка об'єднує всіх інших асоційованих членів. Генеральною Асамблеєю створено шість постійних Регіональних

комісій: для Європи, Африки, Північної та Південної Америки, Східної Азії та Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Південної Азії. Регіональні комісії виконують поточні завдання щодо реалізації рекомендацій Генеральної Асамблеї в межах відповідних регіонів. Вони проводять свої засідання не менше одного разу на рік та складаються з усіх дійсних і асоційованих членів відповідного регіону світу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму
  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список