Правовий статус міжнародних туристичних організацій

Правове регулювання туристичної діяльності

Постійне розширення міжнародного туристичного обміну зумовило необхідність його міжнародно-правової регламентації та створення різних правових інститутів і міжнародних туристичних організацій. Останні відіграють значну роль у встановленні та реалізації правил провадження туристичної діяльності на всіх рівнях і всіма учасниками туристичного ринку. Огляд їх діяльності дозволить нам краще орієнтуватися у складній сфері туристичних взаємин.

Зазначимо, що міжнародні подорожі пов'язані з перетинанням туристами кордонів різних країн, а також перебуванням та переміщенням туристів по територіях іноземних держав, а ці питання регламентуються як міжнародним правом, так і національними законами та адміністративними правилами. У кожній країні існують особливі умови, діє своє національне законодавство, що регулює в'їзд і виїзд туристів, обмін і використання іноземної валюти тощо. Через ці обставини організаційні проблеми у міжнародному туризмі є досить складними. Дотепер вони повністю не вирішені, хоча постійно розглядаються на світовому рівні та є об'єктом підвищеної уваги урядів більшості країн, а також міжнародних туристичних організацій.

Міжнародні туристичні організації створюються на засадах добровільного членства та роботи в них представників туристичної галузі різних держав. Такі організації діють безперервно, відповідно до ухвалених статутів та зарекомендували себе за цей час, як ефективна форма міжнародної співпраці. Нині функціонують багато організацій самого різного профілю: це асоціації, союзи, федерації, комітети, бюро, комісії, ради тощо.

У межах своєї компетенції органи міжнародних організацій ухвалюють акти-рекомендації, які, хоча і не виступають імперативними джерелами міжнародного права, все ж створюють передумови для виникнення нових правових норм або слугують підтвердженням існування звичаїв. Разом з тим, міжнародні організації можуть бути наділені повноваженнями ухвалювати рішення обов'язкового характеру, оскільки міжнародне право не містить положень, які перешкоджають державам надавати міжнародним організаціям право видавати обов'язкові для виконання директиви.

Міжнародні туристичні організації науковці умовно поділяють на шість основних груп: світові загального характеру, світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.

Світові організації загального характеру визначають пріоритетні напрями розвитку туризму, встановлюють важливі принципи туристичної діяльності, сприяють конструктивному, заснованому на взаєморозумінні та довірі, співробітництву країн у сфері туризму. Головні світові туристичні організації загального характеру це - Організація Об'єднаних Націй (ООН) та Всесвітня туристична організація (ЮНВТО).

ООН була створена у 1945 р., вона функціонує на підставі статуту, прийнятого в тому ж році країнами-учасницями конференції у Сан-Франциско (США). Саме в рамках ООН були розроблені та прийняті основні міжнародні конвенції з питань правового регулювання міжнародного туризму. ООН стала організатором ряду міжнародних семінарів та колоквіумів з питань підготовки фахівців для сфери туризму, розробки методики статистичного обліку міжнародного туризму.

Крім виконання багатьох функцій, ця найбільша міжнародна організація є координатором діяльності держав і національних адміністрацій у сфері туризму та міжнародних подорожей. Однією з ефективних форм такої координації діяльності є проведення міжнародних конгресів і конференцій, на яких обговорюються та ухвалюються документи, що містять різні рекомендації з міжнародного співробітництва у сфері туризму. Прийняті ООН резолюції містять положення щодо:

• спрощення туристичних формальностей;

• правового регулювання статусу іноземних туристів;

• забезпечення безпеки туристів та їх майна;

• технічного співробітництва у сфері міжнародного туризму [112, с. 70].

Питання міжнародного правового механізму координації діяльності держав у галузі туризму відображаються в різних документах сесій Генеральної Асамблеї ООН. Але, правовим регулюванням світового туризму, а також вивченням національного туристичного законодавства держав займаються не тільки головні органи ООН, але й її допоміжні структури, у першу чергу економічні комісії ООН, які здійснюють роботу щодо вирішення проблем розвитку регіонального туризму.

Велику роль у правовому регулюванні міжнародного туризму відіграє Економічна та Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС), яка є ініціатором скликання у рамках ООН спеціальних міжнародних конференцій з розвитку туризму. Саме з ініціативи ЕКОСОС скликані Конференція ООН з митних формальностей у Нью-Йорку (1954 р.) та Конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей у Римі (1963 р.) [112, с. 70].

У рамках ЕКОСОС важливу роботу також виконує Статистична комісія. До сфери її діяльності входить прийняття резолюцій з питань стандартизації визначень і термінології (зокрема, термінів "тимчасовий відвідувач", "турист", "екскурсант"), а також вироблення єдиної методології статистики туризму. Статистичною комісією ЕКОСОС був розроблений і прийнятий проект основних принципів зі статистики міжнародного туризму.

Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) - провідна міжнародна організація у сфері туризму та подорожей. З 23 грудня 2003 р. Всесвітня туристична організація має статус спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй відповідно до угоди, затвердженої 58-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН. ЮНВТО вирішує поставлені завдання в процесі співробітництва з іншими міжнародними організаціями, урядовими закладами країн-членів ЮНВТО, національними туристичними адміністраціями, встановлюючи нові контакти з урядовими, туристичними та іншими зацікавленими організаціями різних країн, а також приймаючи участь у міжнародних, регіональних і національних конференціях, форумах, нарадах, семінарах та проектах.

Із провідних світових організацій загального характеру слід також відзначити Всесвітню раду з подорожей та туризму (World Travel & Tourism Council - WTTC), Міжнародний туристичний альянс (International Touring Alliance - AIT), Міжнародну асоціацію наукових експертів з туризму (International Association of Scientific Experts in Tourism - AIEST).

У сфері туристичного бізнесу та підприємництва діють такі організації, як Всесвітня федерація туристичних агентств (World Association of Travel Agencies - WATA) та Всесвітня федерація асоціацій туристичних агентств (United Federation of Travel Agents' Associations -UFTAA).

До світових туристичних організацій галузевого характеру належать Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Air Transport Association - IATA), Міжнародний союз автомобільного транспорту (International Road Transport Union - IRU), Міжнародний союз залізниць (International Union of Railways - IUR), Міжнародна готельна та ресторанна асоціація (International Hotel & Restaurant Association - IH&RA), Міжнародна рада круїзних компаній (International Council of Cruise Lines - ICCL).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правовий статус міжнародних туристичних організацій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій
  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список