Якщо раніше зовнішньоекономічні зв'язки здійснювались лише спеціалізованими організаціями, то зараз кожне підприємство в Україні одержало право самостійно виходити на зовнішній ринок. У цих умовах першочерговим завданням стає опанування вітчизняними підприємцями теоретичних аспектів та практичного досвіду встановлення договірних відносин із зарубіжними партнерами, проникнення з пропозиціями на ринки інших країн, здійснення фінансових і товарних операцій.
Вихід на зовнішні ринки пов'язаний з великою кількістю ризиків, значними сумами витрат, він може принести замість очікуваних прибутків суттєві збитки. Тому, щоб досягти бажаного балансу між запланованими цілями зовнішньоекономічної діяльності та її фактичними результатами, необхідно освоїти техніку здійснення різних експортно-імпортних операцій, знати їх переваги та недоліки, володіти інструментами управління комерційною діяльністю підприємств на зовнішньому ринку.
У період становлення ринкових відносин в Україні усе більше туристичних підприємств самостійно виходять на міжнародний ринок для встановлення взаємовигідних відносин з іноземними партнерами. Однак, наші підприємці, на відміну від західних, найчастіше зневажають принципами юридично грамотного укладання зовнішньоекономічних договорів, ставлячи під удар свої права та інтереси.
Зокрема, прагнучи невиправдано мінімізувати витрати під час укладання такого договору та беззастережно покладаючись на сумлінність західного ділового партнера, вітчизняні підприємці йдуть на підписання недосконалих зовнішньоекономічних контрактів, провокуючи ситуації, у яких збитки стають просто неминучими.
На думку НІ. Кабушкіна, розділами, що складають основу будь-якого договору, є преамбула, основна та заключна частини.
Преамбула - це своєрідна передмова, що має включати:
• назву договору, де позначається його юридичний характер (договір на надання туристичних послуг, договір оренди, договір комісії тощо);
• вказівку місця та часу укладання договору (ці відомості можуть також бути включені в заключну частину);
• найменування сторін (при цьому продавець називається першою, а покупець - другою стороною, також вказуються повні назви юридичних осіб та скорочені найменування, під якими вони будуть фігурувати у договорі);
• посади, прізвища та імена осіб, які підписують договір;
• підставу дій довірених осіб сторін (статут, доручення) [19, с. 451]. Передумовою законності договору є дієздатність договірних сторін,
під якою розуміється здатність особи (громадянина, підприємства) своїми діями набувати права та виконувати юридичні обов'язки, а також відповідати за скоєння правопорушень.
Основна частина договору поділяється на специфічні та загальні умови договору. До специфічних умов належать положення, які характерні тільки для окремо взятої угоди та незастосовні до інших угод:
• предмет договору;
• якість робіт, товарів, послуг;
• цінові параметри угоди;
• порядок розрахунків;
• права та обов'язки сторін;
• відповідальність сторін;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством“ на сторінці 1. Приємного читання.
