– оптимальне використання туристичних ресурсів країни, що включають природне, культурне, художнє, історичне та духовне надбання, оберігаючи його від викривлення та фальсифікації;
– охорона навколишнього середовища, а також природного, історичного та культурного надбання країни;
– включення туристичних дисциплін у програми навчання всіх категорій молоді, підкреслюючи в такий спосіб нові принципи та можливості туризму;
– прийняття фінансових і технічних програм, спрямованих на збільшення купівельної спроможності громадян;
– випуск рекламно-інформаційного матеріалу туристичного характеру, його розповсюдження у суспільстві через сучасні засоби комунікації та зв'язку [112, с. 73].
• 3. Хартія туризму (1985 р.) визнала право кожної людини на відпочинок і дозвілля. Державам було запропоновано проводити політику, спрямовану на забезпечення гармонійного розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, займатися організацією відпочинку на користь всіх громадян, а також:
– сприяти упорядкованому та гармонійному зростанню внутрішнього і міжнародного туризму;
– проводити державну політику в галузі туризму спільно з політикою загального розвитку на всіх рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнародному, поглиблювати співробітництво у галузі туризму на двосторонній та багатосторонній основі;
– приділяти належну увагу принципам Манільської декларації зі світового туризму та Документа Акапулько при розробці та здійсненні державної політики, а також планів і програм розвитку туризму;
– сприяти участі кожної людини у внутрішньому і міжнародному туризмі через регулювання робочого часу та дозвілля, встановлення або удосконалення системи щорічних оплачуваних відпусток, а також рівномірного розподілу днів таких відпусток впродовж року;
– захищати в інтересах теперішнього та майбутнього поколінь туристичне середовище, яке є надбанням усього людства та включає людину, природу, суспільні відносини, культуру [112, с. 74].
• 4. Кодекс туриста (1985 р.) визначив загальні права та обов'язки іноземних туристів у країнах перебування. Згідно цього документа, туристи мають власною поведінкою сприяти взаєморозумінню та дружнім відносинам між народами і у такий спосіб сприяти збереженню миру. У місцях транзиту або тимчасового перебування туристи повинні поважати існуючий політичний, соціальний, моральний і релігійний устрій та підкорятися чинним законам і правилам країни перебування. Туристи повинні утримуватися від прикладів економічних, соціальних і культурних відмінностей, які існують між ними та місцевим населенням, перешкоджати експлуатації інших людей з метою проституції, утримуватися від торгівлі, провезення та вживання наркотиків та/або інших заборонених препаратів [112, с. 74].
• 5. Гаазька декларація з туризму (1989 р.) затвердила принципи, якими повинні керуватися парламенти, уряди, державні та приватні організації, заклади та установи, що регулюють туристичну діяльність, а також туристичні підприємства і туристи. До таких принципів належать:
– зміцнення миру та безпеки як важливої умови розвитку туризму;
– захист навколишнього середовища та культурної спадщини;
– загальне визнання права кожної людини на відпочинок і вільний час;
– спрощення туристичних подорожей;
– забезпечення безпеки та захисту туристів.
Поряд із цим увага членів світового співтовариства була звернена на можливі негативні наслідки від "неконтрольованого" та "некерованого" туризму. Зокрема, було відзначено, що туризм є екологічно чистою галуззю та не повинен супроводжуватися катастрофічними наслідками, які, зазвичай, асоціюється з індустріалізацією. Однак нині існує потенційна небезпека для природного та культурного середовища, що вимагає належної уваги до цього питання з боку всіх держав [112, с. 74].
6. Глобальний етичний кодекс туризму (1999 р.) встановив комплекс орієнтирів для відповідального та сталого розвитку світового туризму. У схваленому документі було зазначено, що завдяки прямим і постійним міжнародним контактам, репрезентуючи різні національні культури та способи життя, туризм являє собою потужний фактор забезпечення миру, зміцнення дружби і взаєморозуміння між народами нашої планети.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
