Розділ 7. ПОЛІТИКА ЦІН У СФЕРІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

В Україні склад витрат, що включають у собівартість, а також у склад витрат, які повинні покриватися прибутком, регламентовані "Типовим положенням по плануванню, обліку й калькулюванню собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості" від 26 квітня 1996 р. № 473. У Положенні витрати, що утворюють собівартість продукції (робіт та послуг), групують на:

— матеріальні витрати;

— витрати па оплату праці;

— відрахування па соціальні потреби;

— амортизацію основних фондів;

— інші витрати.

Наступним важливим елементом ціни продажу є комісійні, які становлять відповідну винагороду для виробника (продавця) за працю з виробництва та реалізації продукту. Туристичні оператори найчастіше нараховують комісійні у формі встановлення відсоткового відрахування від витрат, які входять у склад туристичного продукту. Практика засвідчує, що цей розмір, в основному, формується у межах 10—15 %, але його величина може коливатися залежно від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників.

Комісійні можуть бути виплачені агенту декількома способами:

— у встановлений термін — після перерахування виручки на рахунок оператора чи турагенції (у договорі іменованого Принципалом);

— за допомогою відрахування з вартості туристичного продукту безпосередньо при відправленні виторгу Принципала;

— на основі систем взаємозаліків, накопичувальних схем, компенсаційних розрахунків.

7.4. Формули калькуляції цін

Калькуляція ціни туристичного продукту є процесом, який вимагає врахування багатьох чинників. Найбільшу увагу потрібно звернути на витрати, які пов'язані зі створенням продукту, на елементи, які доповнюють його, та па діяльність конкурентів. Враховуючи ці чинники, можна виділити три основні формули калькуляції цін, а саме:

1) індивідуальних витрат і збуту — в якій потрібно особливо враховувати сукупні витрати та їх структуру, змінні та основні витрати на одиницю продукту, можливість масового виробництва (надання послуг для багатьох споживачів);

2) стану попиту, в якій потрібно врахувати найважливіші складові, до яких можна зарахувати еластичність попиту, можливість виробництва для споживачів масових послуг, можливість виробництва для споживачів ексклюзивних послуг, тривалу неповторюваність продукту;

3) рівня конкуренції на ринку, в якій основними елементами виступають рівень цін продуктів, що пропонують конкуренти (наприклад, демпінгові ціпи), та відношення між якістю пропонованого продукту та якістю продуктів конкурентів.

Очевидно, що ціна повинна, перш за все, забезпечити покриття власних витрат, скласти позитивний показник рівня рентабельності залученого основного та оборотного капіталу. Калькулюючи ціни па рівні, який задовольняє підприємство і покупця, потрібно, насамперед, прагнути до максимальної економії. Джерелами зниження цін можуть бути спроби пошуку дешевших виробників благ і послуг, краще використання людського та матеріального чинника, раціоналізація фінансових операцій тощо.

Калькуляція ціни туристичного продукту, яка викопується з точки зору витрат, повинна враховувати:

— загальні затрати та їх структуру;

обсяг основних й оборотних засобів, які припадають на одиницю продукту;