Зазначена тенденція актуалізує географічний підхід до вивчення інфраструктури як передумови розміщення продуктивних сил, результатом якого є виділення частин країни з різними характером і насиченістю інфраструктури.
Незважаючи на те що розміри і склад інфраструктурних галузей залежать від економіко-географічної ситуації в районі, визначений мінімум інфраструктурної забезпеченості необхідний для всіх районів. Завданням економічної географії є виявлення оптимальних регіональних характеристик інфраструктури.
Напрям територіальних зіставлень інфраструктури, особливо транспортної, розвивається давно. Значно глибший з теоретичної точки зору підхід до вивчення інфраструктури розвивається в географії з початку 80-х років ХХ ст. Поглибленого і прикладного обґрунтування в економічній географії набуло трактування транспортної інфраструктури як "судинної" ("кровоносної") системи господарства.
Основна ідея підходу полягала в тому, щоб показати місце і роль інфраструктури в інтегральній територіальній структурі господарства країни чи району; визначити наукові принципи формування "географічно логічної" інфраструктури, тобто пов'язаної у своєму розвитку з економіко- і фізико-географічними особливостями.
Водночас територіальні проблеми розвитку інфраструктури залишаються надзвичайно актуальними з багатьох причин. По-перше, як уже зазначалося, якісні і кількісні показники розвитку інфраструктури залежать, окрім інших факторів, від багатьох економіко- і фізико-географічних умов. Наприклад, такі показники, як конфігурація і лінійна концентрація транспортної інфраструктури, часто визначаються рельєфом, гідрографічною сіткою, фізико-географічним положенням. Своєю чергою, ці ж показники залежать від розмірів і конфігурації території країни, мережі розселення, від територіального співвідношення освоєних і неосвоєних ресурсних районів, економіко-географічного положення тощо, що загалом можна визначити як географічну специфіку країни чи району. По-друге, інфраструктура бере активну участь у формуванні інтегральної територіальної структури господарства країни й інтеграційних угруповань країн.
Територіальна структура господарства формується на досить високому рівні розвитку господарства як єдиного комплексу, коли окремі райони країни об'єднуються в ціле. Вона є продуктом інтеграції колись відокремлених частин країни під впливом прогресу територіального поділу праці.
Інфраструктура відіграє при цьому системотворчу роль, з'єднуючи, зокрема, територіально-виробничі осередки і прискорюючи економічний оборот всієї країни.
У деяких великих країнах, де чітко виділяються економічно активні і неосвоєні райони з ресурсними резервами, особливо гострою є проблема створення інфраструктури, необхідної для подолання розриву між ресурсами і виробництвом. Отже, інфраструктура, поряд з розселенням, відіграє системотворчу роль у формуванні і розвитку територіальної структури господарства країни.
Контрольні запитання і завдання
1. У чому полягає функціональна роль інфраструктури в процесі суспільного виробництва?
2. Що є продуктом інфраструктурних галузей господарства?
3. Поясніть взаємозв'язок між інфраструктурою і територіальним поділом праці.
4. Охарактеризуйте склад виробничої інфраструктури.
5. Які фактори впливають на територіальну своєрідність розвитку інфраструктури?
6. У чому полягає залежність інфраструктури від конкретної географічної ситуації?
9. ПОРІВНЯННЯ І ТИПОЛОГІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Країнознавство» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8. ІНФРАСТРУКТУРА В КРАЇНОЗНАВСТВІ“ на сторінці 3. Приємного читання.