Розділ «ТАЇЛАНД»

Заповідник Дон-Інтханон, що влаштувався на півночі Таїланду, в провінції Чианг Травень навколо високої вершини країни вітає чарівними орхідеями, над якими кружляють 400 видів екзотичних птахів.

Один з найкрасивіших каскадів Таїланду - семиярусний водопад Єра-ван, розташовується в однойменному горбистому національному парку, що знаходиться в провінції Канчанабурі.

Дивовижні, пронизані печерами і морськими гротами острови із зеленого вапняку, що стали природними декораціями фільму про Джеймса Бонда є багатством національного парку Пханг Нга, в якому до того ж розташовується мусульманське рибальське село на палях, і є доісторичні наскальні розписи.

Місцем гніздування великої кількості водоплавних птахів славиться національний парк Сам Рой Йот. Покритий рідкісним лісом, окреслений величезними вапняковими скелями, парк з прекрасними пляжами і печерами.

Мережа морських національних парків Таїланду прикрашає Андаман-ське море і Сіамську затоку. До їх числа входить чарівний парк Тарутао, який є групою з 51 острова, що охороняється, на західному побережжі Таїланду, поблизу малазійської морської границі, а також облямований прекрасними пляжами, сліпучими кораловими рифами острів-заповідник Самет і Самуї національний парк Анг Тхонг, що розмістився на острові, з розкішними срібними пляжами.

Господарство

Таїланд відноситься до небагатьох країн Азії, яким вдалося відстояти незалежність в епоху колоніальних завоювань. Історія Таїланду як держави починається з першої половини XVIII ст. Народжена у війнах, країна поширила військову організацію і на соціально-економічну структуру суспільства. Тривалий період провідну роль в Таїланді відігравала військова аристократія.

У господарстві головне місце займало рисосіяння на заливних і суходільних землях. Розчистка земель під рис здійснювалася підсічно-вогневим способом. Для зрошування розчищених земель споруджували найпростіші ірригаційні системи.

Промисловість зародилася наприкінці XIX ст. У цей час виникла гір-ничовидобувна і рисоочисна промисловість, які працювали на експорт. Головні позиції у промисловості цього періоду займав англійський капітал. Важлива роль у розвитку промисловості на початку XX ст. належала місцевому капіталу, головним чином китайському. В довоєнний період промисловість обслуговувала в основному потреби зовнішнього ринку. У роки Другої світової війни в країні посилилась тенденція до розвитку галузей промисловості, які задовольняли внутрішні потреби країни.

Суттєвих змін в економіці не відбулося і в повоєнний період. Найбільше розвивалися традиційні галузі промисловості, пов'язані з видобутком олова і первинною переробкою сільськогосподарської сировини. Зовнішня торгівля орієнтувалася переважно на експорт традиційних товарів - рису, олова, каучуку та імпорт промислових товарів широкого вжитку.

На початку 1980-х років почався новий етап економічного розвитку, який характеризується суттєвими якісними і кількісними змінами в економіці країни. У галузевій структурі ВВП відбулися зрушення, які змінили характер економіки з аграрно-сировинного на аграрно-індустріальний. У середині 90-х років у промисловому секторі економіки створювалося 39% ВВП країни, хоч основна частка економічно активного населення і далі була зайнята в аграрному секторі. За розмірами ВВП, який оцінювався у 117,9 млрд доларів (1994), Таїланд займає друге місце в субреґіоні. Проте за рівнем економічного розвитку - тільки четверте у Південно-Східній Азії і 78-ме в світі. В 1994 р. ВВП на одного жителя в країні становив 2040 доларів, що в три рази менше від аналогічного середнього показника в субреґіоні.

Економічна політика держави забезпечила високі темпи економічного зростання. Так, якщо в 50-х роках вони не перевищували 5%, то в 90-х роках вже досягли 8,5% і були одними з найвищих в субреґіоні.

Найбільш динамічно розвивається промисловість. За останнє десятиріччя значно ускладнилася її структура, про що свідчить освоєння нових галузей, пов'язаних з виробництвом машин, теле- і радіоапаратури.

Іноземні компанії в Таїланді створюють філіали своїх підприємств. Продукція цих підприємств є конкурентноздатною на зовнішньому ринку і значна її частка експортується. В результаті Таїланд отримав доступ до сучасних технологій, а робоча сила набуває високої кваліфікації.

Аграрний сектор характеризується низьким рівнем розвитку. Середні річні темпи росту ВВП цієї галузі у 2 рази нижчі, ніж у промисловості. Тривалий час сільське господарство розвивалося екстенсивним шляхом, що було пов'язано з наявністю в країні значного фонду вільних земель при надлишку робочої сили. Інтенсивний розвиток сільського господарства з використанням машин, мінеральних добрив, високоурожайних сортів охоплює ще тільки окремі райони.

У повоєнний період відбулися зміни в структурі сільськогосподарського експорту. Хоч рис залишився важливою статтею експорту, значення його впало і він вже не займає монопольного положення. Важливе місце в експорті посідають кассава, натуральний каучук, кукурудза і консервовані ананаси.

У промисловості переважає приватний сектор. Частка промисловості у створенні ВВП зросла з 18,7% у 1960 р. до 39% у 1994 р. У галузях важкої промисловості, і перш за все у виробництві засобів виробництва, вагомі позиції займає іноземний приватний капітал. Національний приватний капітал переважає в легкій, харчовій і видобувній промисловості.

Таїланд - сьомий у світі виробник олова, один з найбільших експортерів флюориту і вольфрамової руди.

Головна галузь видобувної промисловості - видобуток металевих руд, перш за все олова. Олов'яна руда і продукти її переробки є важливою статтею експорту. Основний район видобутку олова - півострів Малакка. В останні роки олов'яну руду видобувають в шельфовій зоні Андаманського моря. Щорічно в країні видобувають понад 20 тис. т оловоконцентратів. Таїланд - член організації країн-виробників олова. Головні імпортери олова - США, Японія і країни Західної Європи.

У значних розмірах в країні видобувають залізну руду, марганець, цинк, вольфрам. Швидко зростає видобуток гірничо-хімічної сировини, головним чином флюориту.