Розділ «ІТАЛІЯ»

Генуя - третя частина "промислового трикутника". Вона розташована на вузькій береговій смузі між Апеннінами і Лігурійським морем і є найбільшим морським портом країни. Її хінтерланд охоплює "промисловий трикутник" в Італії і навіть Швейцарію та Німеччину. Портова діяльність і зараз є головною для Генуї. Одночасно це банківсько-комерційний і промисловий центр. Структура промисловості Генуї типова для портових міст: суднобудування і ресурсні галузі (металургійна, нафтопереробна, харчова). В місті багато архітектурних та історичних пам'яток. В XIII-XV ст. Генуя була центром могутньої морської держави, колонії якої були і в Північному Причорномор'ї: Кафа (сучасна Феодосія), Балаклава, Судак, Керч. Генуя знаходиться майже посередині італійської Рив'єри - знаменитої курортної зони Середземномор'я. Найвідомішими її центрами в Італії є Сан-Ремо і Рапапло.

Найбільшим містом Північного Сходу є Венеція. В XI-XV ст. вона була центром багатої і могутньої морської держави. Власне Венеція розташована на 118 островах у лагуні Адріатичного моря. За вулиці в місті правлять протоки (канали), їх більш як 150 і через них перекинуто понад 400 мостів. Зв'язок з материком підтримується двома мостами (залізничним і шосейним). Сучасна промисловість, у тому числі й важка, та портова діяльність зосереджені в передмістях на материку, а історичний центр існує за рахунок експлуатації свого минулого: ансамблі й окремі пам'ятки архітектури, картинні галереї, традиційні фестивалі, вироби з венеціанського скла тощо. Венеція - один з найзнаменитіших туристичних центрів світу.

Трієст - прикордонне місто, яке не раз було причиною міжнародних конфліктів. Перевагою його є глибоководний порт, вузьким місцем - відсутність власного хінтерланда в межах Італії. Але протягом століть Трієст був зручним виходом до Середземномор'я і далі на схід для Австрії і Німеччини, а також для Центральної і Південно-Східної Європи. І тепер для нього головним є портова діяльність і пов'язані з нею галузі обробної промисловості, включаючи суднобудування.

Центр включає два стандартних райони - Центр і Лаціо. Його частка в території, населенні та економічному потенціалі країни однакова - 19 %. За рельєфом це вже Апеннінські гори і прибережні рівнини: вузька на сході й ширша на заході. Роль Центру в Італії і в світі визначається перш за все наявністю тут Рима і, меншою мірою, Флоренції.

Рим став столицею сучасної Італії в 1871 р. Це один з найзначніших історичних центрів Західного світу, виникнення якого, за легендою, відносять до 753 р. до н. є. Більш як тисячу років "вічне місто" було столицею Стародавнього Риму і ще тисячу - центром Папської держави. Рим є містом з населенням у 2,8 млн чоловік. Він виконує всі столичні і чимало міжнародних функцій. У ньому міститься ФАО (Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства). На відміну від Лондона, Парижа та Берліна, Рим не є великим осередком матеріального виробництва. Розвинені швейна, поліграфічна і харчова галузі. Дуже значні позиції його кіноіндустрії. Ще більшу роль відіграє туризм. Щороку Рим відвідують близько 10 млн туристів.

Рим є одним з найважливіших у світі центрів старожитностей і мистецтв. У ньому багато театрів, музеїв і картинних галерей, палаців, фонтанів, вілл і храмів. У 1960 р. тут відбулись Літні Олімпійські ігри. Величезною є насиченість міста історичними, архітектурними і художніми пам'ятками. Найвідомішими залишками Стародавнього Риму є руїни Форуму, Колізею, терм (лазень) Каракалли і Діоклетіана, катакомби та ін. Рим лежить на обох берегах річки Тібр за 16 км від Тірренського моря. Його аванпорт Остія малий і не відповідає потребам великого міста. [21, с.20]

Флоренція на річці Арно в області Тоскана має різноманітні функції, але її важливість, ще більше ніж Рима, визначається її минулим. В XIV-XVI ст. Флоренція була столицею Тосканського герцогства і головним культурним, торговим і банківським центром Італії. Тут творили найвидатніші поети, архітектори, художники і скульптори італійського Відродження. Місто в той час звали "Афінами Заходу". Флоренція відома як місто-музей. її картинні галереї Уффіці та Пітті - серед найвідоміших у світі. Флоренція - місто-побратим Києва. Історична і культурна спадщина Центральної Італії приваблює мільйони відвідувачів: як прочан, так і туристів, і є тією сферою, яка приносить сталий і великий прибуток.

Південь охоплює п'ять стандартних районів: Кампанію, Абруцці-Молізе, Південь, Сицилію і Сардинію.

Найбільшим і головним містом, неофіційною столицею Півдня є Неаполь (1,2 млн мешканців). Значення його виходить за межі цього району. За своїми характеристиками він ближчий до Центру і входить у ту 500-кілометрову частину західного узбережжя, яка простягнулася від Флоренції через Рим до Неаполя і охоплює три області - Тоскану, Лаціо і Кампанію. В XII-XIX ст. Неаполь неодноразово був столицею різних державних утворень.

Неаполь розташований на берегах однойменної затоки і має солідний хінтерланд, яким є родюча прибережна низовина. Різноманітна промисловість міста включає металургію, нафтопереробку і нафтохімію, машинобудування, легку і харчову. Місто є важливим портом, а також науковим і культурним центром. Його університет був заснований в 1224 р. В очах іноземців Неаполь уособлює Південь Італії і приваблює багато туристів своїм мальовничим виглядом і такими вартими уваги пам'ятками, як порт Санта-Лючія, острів Капрі, вулкан Везувій і розкопки стародавнього міста Помпеї.

Історико-культурні туристичні ресурси

На території Італії величезна кількість визначних пам'яток як природних, так і історико-архітектурних. У Римі це - храм Пантеон, Колізей, Форум, лазні Каракалла, Тріумфальна арка, собор Св. Павла, Капітолій-ський музей, Національний музей, галерея Боргезе і ін. У Мілані - знаменита опера "Ла Скала", церква Сан-Амброджо, монастир з фрескою "Таємна вечеря" Да Вінчі. У Пізі - "Падаюча вежа" (1174-1372), у Флоренції, символі епохи Відродження, - палац Строцці, його споруди і площі прикрашають творіння Мікеланджело, Джотто, Челліні. Унікальне місто-музей Венеція, історичний центр якого розташований на 118 островах з 400 мостами, в т.ч. Ріальто і Міст Зітхань.

Амфітеатр Флавієв, зазвичай називають Колізеєм, вже багато століть є символом величі і могутності Риму, а так само одним з найбільш знаменитих пам'ятників старовини у всьому світі. Його споруда була почата Веспасианом в 72 р. н.е. і він був урочисто відкритий Тітом в 80 році; його архітектор невідомий, але деякі ототожнювали його з архітектором Рабірієм, що побудував Палац Доміциана. Амфітеатр, що є найбільшим пам'ятником римської цивілізації, має еліптичну форму 188х156 метрів і заввишки 57м; зовнішня чотириповерхова структура повністю з травертину: перші три яруси складаються з 80 стрілчастих арок, розташованих канонічній послідовності дорічеського, іонічних і Корінфа стилів, а четвертий, з невеликими отворами, декорований пілястрами. У час частина свят, що проводилися, доступних всім громадянам, місця в Колізеї розподілялися залежно від стану, а на його арені проводилися рицарські турніри, "морські бої" і різного роду видовища, але історично не доведено, що на арені Колізею терзали прихильників християнства.

Досить популярними були гладіаторські бої, заборонені в 404 році за наказом імператора Гонорія, а ігри (цькування звірій) були відмінені в VI столітті. У Среднековье Колізей стає величезним кар'єром будівельного матеріалу (були понесені, також, всі металеві скоби, блоки травертину, що з'єдналися, на місці яких до сьогоднішнього дня залишилися численні отвори).

Замок св. Ангела. Цей грандіозний замок із стародавніми виглядом є однією з найбільш знаменитих і чарівних споруд Риму; підноситься на місці Мавзолею Адріана, від якого збереглися планіметрія і деякі приміщення. Будівля була споруджена в 130 р. н.е. і було імператорською гробницею. Це монументальна споруда круглої форми, його нижня частина виконана у формі куба, на яку спирався барабан. У 271 р. був перетворений Авреліаном у фортецю. Своя назва Замокнув св. Ангела отримав в 590 р. після чудового явища на його вершині Ангела передвісника припинення чуми. У Середньовіччі замок був важливою папською фортецею з приєднаною до нього в'язницею і служив надійним притулком під час небезпеки. До підстави прибудували могутні кутові бастіони (XV в. ); підвели барабан, з якого зняли мармур; а вгорі, замість статуї імператори встановили статую Ангела (що існує в даний час, відноситься до XVIII в. ). П'ятиповерховий інтер'єр дуже складної структури зберігає приміщення різних епох; серед найцікавіших конструкцій: гвинтові сходи, що спускають з гробниці імператорів; чарівливий двір Ангела із запасами стародавніх боєприпасів; Збройна з численною і незвичайною зброєю різних епох; Папські апартаменти, і, нарешті, тераса з прекрасною панорамою.

Арка Костянтина. Споруджена в 315 році, арка є найзнаменитішою тріумфальною аркою, а також основним прикладом останнього художнього і культурного розквіту Риму IV століття, що добре збереглася. Арка, заввишки 21 метр і шириною більше 25 метрів, з трьома прольотами, обрамленими колонами Корінфа, прикрашена статуями і барельєфами, знятими з пам'ятників попередніх епох: з форуму Траяна були перенесені вісім статуй варварів-даков, встановлених над колонами, а також прикраси основного зведення, медальйони з сценами полювання і жертвопринесень, що відносяться на першу половину II ст. н.е.; у будівлі, побудованої на честь Марка Аврелія, були запозичені аттічні барельєфи, на яких зображені епізоди війни і тріумфу імператора. Недалеко від арки знаходився конічний фонтан Мета Суданте I в. н.е. з якого "просочувалася" вода.

Мавзолей Августа. Августин побудував усипальню для себе і своїх близьких в 28 р. в центрі порожнього тоді Марсова поля.

Неможливо покинути Флоренцію, не побувавши в Синагозі і не відвідавши Англійського кладовища. І сама церква, що знаходиться на його території, заслуговує відвідин. Поряд відкривається величезна панорама околиць міста і самого міста, панорама, яка, без сумніву, є однією з найкрасивіших в Італії. Добре оброблена рівнина розстилається на берегах Арно, що граничить з горбами, покритими зеленню оливкових гаїв і кипарисів.

Площа Сантіссима Аннунциата, присвячена Благовіщенню Діви Марії. Це - одна з найкрасивіших у Флоренції. Тут присутня дивовижна гармонія трьох будівель з відкритими арочними галереями: церкви Благовіщення Діви Марії, удома Братерства служителів Марії і Виховного будинку для підкидьків побудованого Брунеллеські близько 1419-21 року. Фасад притулку Брунеллеські складається з портика з дев'ятьма арками. Арки спираються на легкі і витончені колони з сірого каменя. У арках відчувається довершений розрахунок: дуги кожній з них в плані утворюють квадрат, передніми кутами що спирається на колони. Майолікові медальйони, що зображають спеленаних немовлят виконані Андреа делла Роббіа.

У XI столітті новий, романський, стиль знаходився ще в процесі становлення: одним з найбільш ранніх його творів став собор в Пізі. Венеція в художньому плані залишалася під впливом Візантії. У соборі св. Марка візантійський стиль досяг такого високого ступеня декоративності, який раніше не володів.