Розділ «ІНДІЯ»

Конституцію. Адміністративна реформа 1953 р. передбачала створення штатів за національно-мовним принципом. Майже двадцять років промисловість і сільське господарство країни неухильно розвивалися, але в 70-х роках економічне становище Індії погіршилося.

У 1980 р. переконливу перемогу на виборах до парламенту здобула партія Індійський національний конгрес на чолі з Індірою Ганді. Протягом наступних кількох років уряд Індіри Ганді намагався боротися з заворушеннями у різних регіонах країни, корупцією, кастовим поділом. У 1984 р. після рішення Індіри Ганді направити індійські війська на придушення сикхських радикалів, які зайняли Золотий храм в Амрітсарі, вона була вбита двома своїми охоронцями-сикхами. Радикали вимагали відокремлення сикхського штату від Індії і проголошення його незалежною державою Халістан.

Після вбивства Індіри Ганді у політичну боротьбу включився її молодший син Раджив. За Раджива Ганді, який проводив нову результативну політику, в Індію потекли іноземні інвестиції, почали використовуватися нові технології, створювалися нові галузі промисловості. На виборах у листопаді 1989 р. Радживу Ганді не вдалося сформувати однопартійний уряд Національного конгресу. Був сформований коаліційний уряд Національного фронту, до складу якого увійшла також фундаменталістська партія Хінді. Уряд протримався зовсім недовго, і почалася нова виборча кампанія. Під час передвиборчого туру Раджива Ганді по Тамілнаду загинув внаслідок вибуху бомби. Партію Індійський національний конгрес очолив і привів до перемоги на виборах 70-річний Нарасімха Рао, який став прем'єр-міністром.

Населення

Кількість населення в Індії згідно перепису 2006 року, складає близько 1 млрд 95,3 млн осіб (тобто 16,7% всього населення планети). Індія займає друге місце в світі за кількістю населення після Китаю. Етнічно Індія представлена трьома великими расами: негроїдною, європеоїдною і монголоїдною. Найбільші міста країни: Мумбай (9,9 млн осіб), Калькутта (4,4 млн), Делі (7,2 млн) Мадрас (3,8 млн), Бангалор (3,3 млн), Гайдерабад (3 млн), Ахмадабад (2,9 млн). Міське населення складає 28%, а сільське - 72%.

Індія не знає рівних собі по кількості мов. За останнім переписом населення в Індії зареєстровано 1652 мови, з яких 15 занесені в спеціальний додаток до Конституції. З них 13 є мовами штатів. Сучасна літературна мова - хінді, офіційна мова семи північних штатів, є державною мовою Індійського Союзу.

Релігійний склад в країні: індуїсти (80%), мусульмани (11%), християни (2%), сикхи (2%), джайни, буддисти, парси та інші. В Індії історично склалися райони, що відрізняються по соціально-культурним особливостям, способу життя населення. Ця різноманітність є хорошою основою для розвитку пізнавального етнографічного та релігійного туризму.

Індуїзм - одна з найдревніших релігій на Землі, формувалась в єдину систему на протязі I тисячоліття до н.е. в результаті суміші світоглядних арійських постулатів з місцевими дравидійськими культами. Священними книгами індуізма є древні пам'ятки санскритської письменності: веди, упанішади, Бхагаватгіта і монументальні епоси - "Махабхарата" і "Рамаяна".

Центральне місце в пантеоні індуістських богів займає тріада богів: Брахма - творець світу, Вішну - хранитель всього сутнього і Шива - руйнівник і водночас відновник. Більшість індуістських храмів присвячені Вішну та Шиві. Священними вважаються і деякі тварини, передусім корови, а також мавпи і слони. Індуїзм не відноситься до світових релігій, оскільки його послідовники майже повністю сконцентровані в одній країні, але за чисельністю віруючих поступається лише християнству.

В основі індуізма лежить вчення про перевтілення душ. За цією концепцією всьому живому від народження призначено своє місце. Це стосується і місця людини в суспільстві. Тому невід'ємною рисою індуізма є поділ суспільства на касти. Фактор кастової приналежності грає помітну роль і в політичному житті сучасного індійського суспільства.

Ті, хто сповідують індуїзм називають себе хінду. Звідси і поняття "індус", що визначає релігійну, а не громадську приналежність. Тіла своїх померлих індуси спалюють на погребальних вогнищах, попіл розвіюють по вітру. Місця кремації видатних діячів, таких як Махатма Ганді, Джавахарлал Неру, Індіра Ганді, стали національними пам'ятками.

Іслам було привнесено в Індію в результаті мусульманських навал, що почалися у XI ст.. В наші дні по чисельності мусульманського населення країна поступається лише Індонезії і стоїть приблизно врівень зі своїми найближчими сусідами - ісламськими державами Пакистаном і Бангладеш.

Буддизм зародився в Індії приблизно в 500р. до н.е. Дістав широкого розповсюдження при імператорі Ашоці Маурья, що прийняв його в 262р. до н.е., але через декілька сторіч став втрачати свої позиції і був абсорбований індуїзмом після того, як індуїсти зарахували Будду до одного з земних втілень свого бога Вішну. Поділ на касти буддизм не визнає, тому залишається привабливим для найбільш безправних і знедолених.

Природні умови і ресурси

Господарство

За абсолютними розмірами валового національного продукту Індія входить до перших 15 країн світу. Якщо ж його поділити на кількість населення, що складає близько 1 млрд 20 млн осіб, то країна опиниться серед найвідсталіших і найбідніших.

В Індії є сучасні заводи і електростанції, космічна і атомна техніка, важка індустрія. Індія вивозить на міжнародний ринок чай, руди металів, вироби з бавовни і джуту. Але її участь у світовій торгівлі дуже мала. Країна має велику зовнішню заборгованість. Причини відставання Індії криються як у 200-річному пануванні англійських колонізаторів, так і в застійних формах до індустріального виробництва і його величезних розмірах.

За роки незалежності Індія зробила значний крок вперед у створенні сучасної індустрії, особливо важкої. Але розвиток її стримується вузьким внутрішнім ринком. Бідність населення і дешева робоча сила є причиною розвитку кустарної промисловості. Дешева ручна праця ковалів, теслярів, гончарів, ткачів забезпечує населення дешевими споживчими товарами.

Стара фабрично-заводська промисловість, що виникла ще за колоніальних часів, зайнята переробкою сільськогосподарської сировини. Її розміщення зумовлене відповідними сировинними зонами. Бавовняні фабрики зосереджені по містах західної частини країни, найбільше їх у Мумбаї і в Ахмадабаді. Джутова промисловість концентрується навколо Калькутти.

Важка промисловість, що створена останнім часом, сконцентрована у східній Індії в долині річки Дамодар і на плато Чхота-Нагпупур, де величезні поклади залізної руди знаходяться поруч з кам'яновугільним басейном. Тут виник комплекс виробництв, що об'єднує видобування сировини і палива, електроенергетику, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. За аналогією район звуть "Індійським Донбасом". Найбільшим центром металургії є Бокаро, важкого машинобудування - Ранчі.