Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

Технології побічної продукції тваринництва

Середній вихід митої сухої щетини з однієї свинячої туші при шпарці 180 г, при стриженні 60 г, при висмикуванні 120 г.

Вихід сухої хребтової та бокової щетини при вологості 12%, вмісті жиру 5% та домішок у кількості 3% складає від 90 до 140 г.

Висушену щетину упаковують у пучках масою по 100-200 г, укладаючи щільно рядами в тару. Маса тюка не повинна перевищувати 40 кг. Кожне місце маркують, зазначаючи найменування підприємства- виготовлювача, вид щетини, масу брутто, нетто. На кожну партію складають специфікацію, в якій вказують номер тюка, характеристику щетини, масу та інші дані.

Кінський волос зв'язують у пучки. Якщо він чистий, провітрюють, а потім упаковують у мішки масою до 60 кг. Брудний волос замочують у воді на 2-3 години при температурі 25-30° С і промивають під душем, потім віджимають вологу, сушать у сушильних апаратах при температурі 50-60° С протягом 8-10 годин. Після сушіння волос охолоджують, а потім сортують за кольором, зв'язують у пучки діаметром 40-50 см та упаковують у мішки масою 50-60 кг.

Волос великої рогатої худоби обробляють так: зрізані кінцівки хвоста (китиці) заливають водою для розмочування навалу й бруду, потім промивають у баркасах або чанах з пристроєм для перемішування з температурою води 25-28° С протягом 1,5-2 години.

Промитий волос вивантажують та віджимають на центрифузі. При відсутності даного пристрою його викладають штабелем для стікання на 30-40 хвилин. Після видалення вологи китиці стрижуть ножицями або електромашинкою. Стрижений волос складають на сітки завтовшки 3-5 см у ящик з матер чатим дном або корзини і передають у сушильне відділення. Сушать хвостовий волос у сушильних апаратах при температурі 30-35° С протягом 3-6 годин. Влітку волос можна сушити на сонці. Висушений волос повинен містити 10-13% вологи.

Стрижений вушний волос великої рогатої худоби в'яжуть у пучки та обробляють 5-10% розчином кальцинованої соди протягом 6-7 годин для вивільнення від жиру та поту, потім його прополіскують у теплій воді при температурі 20-25° С.

Висмикнутий вушний волос акуратно укладають у стопки корінням в один бік і сушать на сітках при температурі 35-40° С протягом 4-5 годин.

Після остигання його сортують, зв'язують у пучки діаметром 2-3 см і пакують у мішки масою до ЗО кг. Вихід вушного волосу від однієї пари вух складає до 4 кг.

Після стриження неошпарених вух у них залишається волос – вушна вовна. Для видалення вовни вуха після стриження шпарять при температурі 70° С протягом 10 хвилин. Вушну вовну укладають у ящики без сортування за кольором і промивають у воді з температурою 20-25° С. Промиту вовну віджимають у центрифузі та висушують на сітках у сушильних апаратах при температурі 35-45° С протягом 2-3 годин. Після сушки її охолоджують та запаковують у тюки масою до 40 кг.

Для обробки козячого волосу зрізані бороди промивають у воді температурою 25-30° С, потім прополіскують у холодній воді, віджимають і сушать у сушильній шафі на сітках тонким шаром при температурі 30-40° С протягом 8-10 годин. Охолоджений волос сортують за кольором, упаковують у мішки масою до 40 кг. Для запобігання від ушкоджень міллю його при пакуванні пересипають нафталіном.

Зібрану вовну промивають у чанах, віджимають на центрифузі або вальцях і сушать у сушарках. Влітку її можна сушити на відкритому просторі до вологості 15-18%. Готову сировину упаковують в мішки масою до 50 кг. Для попередження від ушкоджень міллю вовну посипають нафталіном, додаючи його 0,2-0,3% до маси сировини.

Шкіряну сировину, шубну і хутряну овчину, волос і щетину зберігають на переробних підприємствах зазвичай протягом більш менш тривалого часу з метою накопичення партії для відвантаження. Сировину слід зберігати так, щоб забезпечити добру її збереженість. Неправильне або недбале зберігання сировини може бути причиною пошкодження шкур до такого ступеня, що вони можуть виявитися непридатними для вичинки шкіряних і хутряних напівфабрикатів.

Наступний розділ:

Сировина з рогів та ратиць

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки
  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці