Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

Технології побічної продукції тваринництва

Зміст лекції

• 1. Загальні відомості про шубно-хутрову сировину

• 2. Технологія виробництва шубно-хутрової сировини (знімання, знежирення, консервування шкурок)

• 3. Класифікація, оцінка якості та стандарти шубно-хутрової сировини

• 3.1. Зимові види хутрової сировини

• 3.2. Весняні види хутрової сировини

• 4. Шубні та хутрові овчини

До сировини хутрового виробництва відносять хутровину, хутрову сировину (хутро) і шкурки морських тварин та птахів.

Хутровиною називають невиченені шкурки хутрових звірів.

В залежності від періоду забою тварин, отримана від них хутрова сировина, поділяється на зимові та весняні види.

До зимових видів хутровини відносять шкурки хутрових звірів, яких добувають переважно зимою, коли якість їх волосяного покриву найкраща. До цього виду відносять також шкури хижаків, яких добувають цілий рік. До зимових видів хутровини відносять шкурки: борсука, бобра, білки, вовка, ведмедя, горностая, дикої кішки, зайця-біляка, лисиці, куниці, норки, нутрії, ондатри, видри, песця, рисі, леопарда, соболя, шакала та ін.

До весняних видів хутровини відносять невиченені шкурки хутрових звірів, які впадають у зимову сплячку, а також шкурки гризунів. До цієї групи належать шкурки крота, бурундука, щура водяного, хом'яка, байбака та ін.

Хутровою сировиною або хутром називають невиченені шкурки свійських тварин. Вони також поділяються на зимові та весняні види.

До зимової хутрової сировини відносять шкурки кролів, кішок, собак. Весняна хутрова сировина включає шкурки овець, шкурки молодих телят, лошат, козенят, оленят. Окремо виділяють овечу хутрову сировину, яку поділяють на каракулево-смушкову та овчину хутрову сировину.

Шкури морських тварин – це невичинені шкури хутрового тюленя різних видів та вікових груп, шкури морського котика, моржа, нерпи.

Шкури птахів – невичинені шкурки водоплаваючих птахів: бакланів, гагар, лебедів, пеліканів, а також тих птахів, що мешкають на суші (страуси та ін.).

До шубно-хутрової сировини відносять невичинені шкурки сільськогосподарських тварин, які придатні за якістю волосяного покриву і шкіряної тканини після вичинки для виготовлення шубних або хутрових виробів.

Отримання високоякісної шубно-хутрової продукції залежить від багатьох факторів. Основними з них є: строки забою тварин, методи знімання шкур і їх первинної обробки, своєчасність консервування шкур і способи їх консервування, створення оптимальних умов зберігання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія виробництва шубно-хутрової сировини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини
  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці